Нові позиції, нові люди, нові обличчя і нова історія.
У всіх на позиціях є "Дашка". ДШК. Дегтярев Шпагін крупнокаліберний. У всіх "Дашка", а у мене " Борза" - пояснює "Філін", це як " Дашка" тільки геть дика. І ганяє вона усіх хто на неї не так гляне або кого вона сама побачить. То триматися від неї треба кілометра за три. Щоб не побачила, а бачить вона... жуть як добре.
Тільки мені її привезли, то на тому боці про неї вже дізналися. Як вони це зробили сказати не можу, але дві снайперські пари одночасно замовкли і почали вислідковувати куди я встану. І крепко так їм прикортило на собі її випробувати.
А що мені, хай дивляться. Два тижні я вибирав позиції. Облаштовував, укріпляв, маскував. На одній навіть довелось добудовувати стінку, щоб з того боку якщо щось і прилетить, так не дуже болячи було.
А вони бісові діти вже нервуються. Я в приціл бачу як вони " скритно" перебігають від однієї точки до іншої і все мене шукають - слідопити херови. Але не стріляють. Не стріляють ну то і хай. Нам краще.
І тут у них терпець урвався. З самого ранку бачу в їхньому окопі щось нерозмірне велике. На голові каска і ходить висунувшись над бруствером взад - вперед. По обидва боки два клоуни в маскхалатах. Обличчя в багнюці перемазане і кущі з башки сторчать. Надивилися бойовиків і прийняли клятву бути в усьому схожим на Дункана Маклауда - фантазери. І тут я роздивився Його. Той хто ходив туди - сюди по окопу в касці з несуразною головою. То був Він. Він... Вірніше Його величний образ, який виготовили на большому плакаті. То був Кабзон - Да будуть світлі його дні! І вони, Його, використали, як приманку... На живця.. На свої духовние скрепи... На ідеал вечной красоти. На велікого Кабзона - Да будуть світлі його дні! От падлюки!
А дивлюся, як будуть події далі розвиватись. Десь з півгодини вони мене ловили на Кабзона - Да будуть світлі його дні. А я ні. Тихесенько спостерігаю. Ті бісові діти бачать, що я не ведуся і давай мені "факи" тикати з образу виликого Кабзона - Да будуть світлі його дні! Я бачу і "борза" моя бачить. Я терплю, а їй же кортить той "фак" йому підстрелити по лікоть, але першими неможна. Нізяяяя...
І тут той, що ходив з образом самого Його, втикає Кабзона - Да будуть світлі його дні, у бруствер, сам вилазить з окопа і як у тому фільмі "Хоробре серце" знімає штані і повертається до мене дупою. Повернувся до мене - то хай, вона смердить не мені, а на Нього, смердить самому Кабзону - Да будуть світлі його дні! ...
Тим часом усе це дійство спостерігали і наші АГеСники. Вони, як і я вже добре прицілились та спостерігали. Але нізяяя...
Першим здався їхній кулеметник, якого ми, доречі, не помітили за Кабзоном - Да будуть світлі його дні! Чи то йому з тої дупи так смерділо, чи не витримало його серце образ та знущання над володарем пудри та пластеліну - великим Кабзоном - Да будуть світлі його дні! Але вони почали першими. І в акурат по мені. Ледве побачив спалахи встиг пригнутись, а "Ромео" їм насипав в окоп три ВОГа і добре насипав, як по підручнику вчили. Жопочнік поки натягивав штані та буксував в окоп отримав від "Борзої". Вона його за ногу вкусила.
Тільки пилюка осіла, бачу біжуть медики, стрімко, аж спотикаються. Глянули на кулеметника, трохи зупинились, махнули рукою і до того окопа зі снайперами, що обличчя в багнюці. До одного, до другого. Виявилось, що вони теж не родичі Дункана Маклауда. А ось тикальнику факів та демонстранту своєї дупи пощастило. Врятував його "животворящий" образ великого Кабзона - Да будуть світлі його дні! І факи він тикати зможе. Йому лише ногу відірвало.
А про свою "Борзу" я вам потім ще розповім
.