Перейти к содержимому


Примеры Исковых заявлений и Скарг "Превышение скорости"


Сообщений в теме: 3

#1 Гость_vad160568_*

  • Гости

Отправлено 18 апреля 2012 - 09:23

До Новоодеського районного

суду м. Нова Одеса,

вул. Леніна, 190,

56600, м. Нова Одеса

Позивач:

гр. ХХХХХ ХХХХХ ХХХХХХХХ

ХХ.ХХ.ХХХХ р.н.

що мешкає : вул. ХХХХХХ ХХ,

с. ХХХХХХ, ХХХХХХХХ район

Миколаївської області,

д.т.: ХХ-ХХ-ХХ, моб.: (ХХХ)ХХ-ХХ-ХХ

Відповідач:

УДАІ УМВС України

В Миколаївській області

вул.. Новозаводська, 1 “Б”

ПОЗОВНА ЗАЯВА

(у справі за адміністративним позовом).



Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
21 січня 2011р. посадовою (службовою) особою відповідача – ІДПС 1 взв. Жовтневої роти ДПС мол. сержантом ХХХХ ХХХХХ ХХХХХХ cкладено протокол ХХ № ХХХХХ та винесено постанову
ХХ № ХХХХХХ усправі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України, щодо мене.
По суті цієї справи хочу заявити, що я є свідомим і законослухняним громадянином, не порушував вимог ПДР та не рухався з перевищенням швидкості в зоні дії дорожнього знаку 3.29 обмеження максимальної швидкості 50 км/год, та дорожнього знаку 1.37.
Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав:
21.01.2011 року я був зупинений, інспектором 1 взв. Жовтневої роти ДПС мол. сержантом ХХХХХХ ХХХХХ ХХХХХХ на 163 км а.д. Одеса — Новоазовськ, який звинуватив мене у перевищенні швидкості, обмеження якої 50 км/год встановлено знаком 3.29 разом зі знаком 1.13(слизька дорога), табличкою 7.12 (ожеледиця), та табличкою зона дії 2км.
Я заперечив, оскільки погодні умови були добрими, проїзна частина суха та чиста, температура плюсова (в моєму авто встановлено термометр) ніякої ожеледиці не було. Я заявив, що буду оскаржувати дії інспектора і надам письмові пояснення до протоколу. Не дивлячись на мої пояснення та заперечення інспектор пішов до свого авто складати протокол. Приблизно за півгодини я отримав на підпис протокол і постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 255 грн., із змісту яких я із здивуванням узнав, що звинувачуюсь у зовсім іншому порушенні: перевищенні швидкості в зоні дії дорожнього знаку 3.29 обмеження максимальної швидкості 50 км/год, та дорожнього знаку 1.37 дорожні роботи, чим порушив вимоги п. 12.10 ПДР.
Недоречність цих звинувачень виходить вже з того, що знак 3.29 обмеження максимальної швидкості 50 км/год та знак дорожні роботи 1.37 встановлено на відстані більшій ніж 1 км один від одного. Вважаю, що в цьому випадку не може йти й мови про встановлення цих знаків “разом”, крім того, згідно здорового глузду водій не в змозі порушити п.10.12 ПДР, який має описовий характер і навпаки скасовує відповідальність водіїв за перевищення швидкості при наявності знаку 3.29 встановленому разом з 1.37 і відсутності проведення дорожніх робіт.
Вважаю, що вищезазначена Постанова підлягає скасуванню як незаконна з наступних підстав:
1. Порушення правил дорожнього руху я не вчиняв, а діяв у відповідності до них. Так, у 12 розділі правил дорожнього руху (далі ПДР) є пункт 12.10 в якому сказано: Додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37 ( 306а-2001-п ). У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 ( 306а-2001-п ) встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху. Ніякі дорожні роботи після встановленого знаку, та впродовж декількох десятків кілометрів не проводилися, на дорозі не було ні дорожньої техніки ні робочих, таким чином ніякого порушення ПДР в моїх діях не існувало.

На мої зауваження, до інспектора, що до неправомірності притягнення мене

до адміністративної відповідальності мені було заявлено, що навіть якщо я буду скаржитись,

то він зробить у автодорі довідку, що дорожні роботи на цому участку у цей час проводились,

факт встановлення знаків 3.29 та 1.37 на значній відстані один від одного(приблизно 1 км), зовсім було проігноровано. Поодинокий встановлений попереджувальний знак 1.37 дорожні
роботи згідно коментарів до ПДД не зобовязує водія вчинити певні дії, а лише рекомендує зменшити
швидкість руху, та бути обережним при проїзді цієї ділянки. Крім того цей знак встановлено з
порушенням як ПДР, так і ДСТУ 4100-2002 п.10.3.4 Знаки 1.8, 1.131.16, 1.25, 1.27, 1.28, 1.33, 1.37 повинні повторно встановлюватись поза населеними пунктами, а знаки 1.33,1.37 і в населених пунктах. Другий знак повинен бути установ­лений на відстані не меншій ніж 50 м від початку небезпечної ділянки, а також п.п. 10.3.38(Якщо перед ділянкою дороги, де проводяться дорожні роботи, застосовано й інші знаки, то знак 1.37 повинен установлюватись першим за ходом руху, окрім випадку, коли поза населеними пунктами застосовано знак 5.56.),10.3.39.( Знаки 1.10, 1.12, 1.14, 1.15, 1.37, 1.38 тимчасові і їх установлюють на час, необхідний для проведення відповідних робіт на дорозі, і повинні мати лише жовте тло.) Цей знак було встановлено стаціонарно декілька років тому при проведенні реконструкції дороги і не дивлячись на закінчення робіт демонтовано його не було.

Відсутність проведення робіт, можна побачити на наведених в додатках фото, цей самий факт можуть підтвердити і свідки, що знаходились разом зі мною в машині: 1. ХХХХХХ ХХХХХХХ ХХХХХХ, що мешкає м. Миколаїв,

вул. ХХХХХХХ, Х”а”,

2. ХХХХХ ХХХХХ ХХХХХХХХХ, що мешкає м. Миколаїв, вул.ХХХХ, ХХ.
Співробітник ДАІ, який склав адмінпротокол, категорично відмовився вказати у ньому дані вказаних мною свідків. Така позиція співробітника ДАІ є порушенням ст..256 КУпАП, щодо вимог до змісту протоколу. Також, це свідчить про незнання інспектором ДПС Наказу МВС №77 від 26 лютого 2009 року Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме пункту 4.2., згідно якого до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності.


2. Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення «доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами». Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки
цифри 82 на приладі «Радіс». Отже встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля, неможливо, адже за таких умов різниця навіть у кілька секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався поряд зі мною чи навіть в кількох десятках метрах від мого автомобіля. При цьому у момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, мене обігнало декілька авто із значно більшою швидкістю ніж рухався мій автомобіль.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення,
швидкість було виміряно приладом “Радіс”, що не має функцій фото- і кінозйомки, відеозапису, тому з огляду на положення ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, покази вказаного у протоколі, вимірювача «Радіс» не може бути визнаний доказом по справі.

3. Таким чином при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також порушено положення ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже відповідачем достеменно не встановлено, чи був винен у правопорушенні саме я, враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості руху «Радіс» будь-яких інших доказів не наведено.

4. Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.

Матеріали адміністративної справи не містять жодного переконливого та отриманого законним шляхом доказу вчинення мною правопорушення.[/color]
5. Стаття 268 КУпАП вказує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі, - що було порушено при винесенні вказаної постанови.

6. Постанова винесена без дотримання ст. 33 КУпАП, яка передбачає, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються, крім іншого, особа правопорушника, його майнове положення. А також пом'якшувальні і обтяжливі обставини. Без наявності в справі характеризуючих матеріалів на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, взагалі не може бути об'єктивного розгляду справи з урахуванням всіх передбачених законом обставин!

7. Інспектор ДАІ постановив стягнути з мене через 15 діб, у разі несплати штрафу – суму подвійного штрафу, чим перевищив свої повноваження, оскільки примусовим стягненням працівник ДАІ займатися не повинен, а вказівки виконавчий службі надавати поза межами компетенції інспектора ДАІ.

8. При складанні протоколу мені не були роз'яснені мої права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Інспектор просто поставив «галочки» у місцях протоколу де мені було необхідно поставити підпис. Окрім наведеного, слід зазначити, що час від зупинки до початку розгляду справи і винесення інспектором постанови склав згідно часу зазначеному в протоколі 5 хвилин, це не відповідає дійсності, оскільки повністю оформлений протокол мені було надано для підписання приблизно за 30 хвилин після зупинки. Відразу після цього мені було вручено постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності, що свідчить про те, що вона була винесена заздалегідь. Крім того в протоколі вказано що до нього додається постанова, що також свідчить про те, що постанову було винесено ще до закінчення оформлення протоколу. Таким чином, було грубо порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення ст.ст. 279, 280, фактично розгляду не було.
Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до ст.280 КУпАП.
Фактично матеріали справи про притягнення мене до адміністративної відповідальності інспектором 1 взв. Жовтневої роти ДПС мол. сержантом ХХХХ
ХХХХХХ ХХХХХХХ було сфальшовано, а наведені факти свідчать про наявність в діях вказаного співробітника ознак кримінального злочину передбаченого ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України (Службове підроблення).
За таких умов, винесена постанова не відповідає вимогам закону, а мої права при такому розгляді справи грубо порушено.
До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України,
«В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.», таким чином обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
Ст. 62.ч3. Конституції України говорить, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В данному ж випадку, докази скоєння адміністративного порушення зовсім відсутні.

З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними,оскільки суперечили службовим наказам, та нормам КУпАП, КК, Конституції України, а у моїх діях взагалі немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.


На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 4, 6, 17 КАС України, ст.ст.287, 288, 289 КУпАП України

ПРОШУ:



1. Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене та представника відповідача .
2. Зазначену постанову ХХ № ХХХХХу справі про адмніністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
3. Зобов'язати відповідача видалити з відповідної бази даних запис про здійснення мною правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП від 21 січня 2011р.
Додатки:
1.Копія протоколу по справі про адміністративне правопорушення 3 екз.
2.Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення 3 екз.
3. Роздруківка плана місцевості 3екз.
4. Фото дорожніх знаків 3.29 та 1.37 3екз.
5. Копія квитанції про сплату судового сбору 3екз.
25 січня 2011р.
________________________ Х.Х. ХХХХХ
(Підпис)

Прикрепленные файлы



#2 Гость_vad160568_*

Отправлено 18 апреля 2012 - 10:46

Начальнику УДАІУМВС

України

В Миколаївській області

вул. Новозаводська, 1 “Б”

гр. ХХХХ ХХХХ ХХХХХХХ

ХХ.ХХ.ХХХХ р.н.

що мешкає : вул. Кірова 53,

с. ХХХХХХХ, ХХХХХ район

Миколаївська область

д.т.: ХХ-ХХ-ХХ, моб.: (ХХХ)ХХХ-ХХ-ХХ

СКАРГА

На постанову ХХ № ХХХХХ по справі про адміністративне правопорушення від 21.01.2011, складену ІДПС 1 взв. Жовтневої роти ДПС мол. сержантом ХХХХХХ ХХХХХХ ХХХХХХ.


21 січня 2011р. мол. сержантом ХХХХХ Х.Х. cкладено протокол ХХ №ХХХХХ, та винесено постанову
ХХ № ХХХХХ у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, щодо
мене.

По суті цієї справи хочу заявити, що я є свідомим і законослухняним громадянином, не порушував вимог ПДР та не рухався з перевищенням швидкості в зоні дії дорожнього знаку 3.29 обмеження максимальної швидкості 50 км/год, та дорожнього знаку 1.37.

Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав:
21.01.2011 року я був зупинений, інспектором 1 взв. Жовтневої роти ДПС мол. сержантом Лозицьким В'ячеславом Івановичем на 163 км а.д. Одеса — Новоазовськ, який звинуватив мене у перевищенні швидкості, обмеження якої 50 км/год встановлено знаком 3.29 разом зі знаком 1.13(слизька дорога), табличкою 7.12 (ожеледиця), та табличкою зона дії 2км.

Я заперечив, оскільки погодні умови були добрими, проїзна частина суха та чиста, температура плюсова (в моєму авто встановлено термометр) ніякої ожеледиці не було. Я заявив, що буду оскаржувати дії інспектора і надам письмові пояснення до протоколу. Не дивлячись на мої пояснення та заперечення інспектор пішов до свого авто складати протокол. Приблизно за півгодини я отримав на підпис протокол і постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 255 грн., із змісту яких я із здивуванням узнав, що звинувачуюсь у зовсім іншому порушенні:перевищенні швидкості в зоні дії дорожнього знаку 3.29 обмеження максимальної швидкості 50 км/год, та дорожнього знаку 1.37 дорожні роботи, чим порушив вимоги п. 12.10 ПДР.

Недоречність цих звинувачень виходить вже з того, що знак 3.29 обмеження максимальної швидкості 50 км/год та знак дорожні роботи 1.37 встановлено на відстані більшій ніж 1 км один від одного. Вважаю, що в цьому випадку не може йти й мови про встановлення цих знаків “разом”, крім того згідно здорового глузду водій не в змозі порушити п.10.12 ПДР, який має описовий характер і навпаки скасовує відповідальність водіїв за перевищення швидкості при наявності знаку 3.29 встановленому разом з 1.37 і відсутності проведення дорожніх робіт.

Вважаю, що вищезазначена Постанова підлягає скасуванню як незаконна з наступних підстав:
1. Порушення правил дорожнього руху я не вчиняв, а діяв у відповідності до них. Так, у 12 розділі правил дорожнього руху (далі ПДР) є пункт 12.10 в якому сказано: Додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37 ( 306а-2001-п ). У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 ( 306а-2001-п ) встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху. Ніякі дорожні роботи після встановленого знаку, та впродовж декількох десятків кілометрів не проводилися, на дорозі не було ні дорожньої техніки ні робочих, таким чином ніякого порушення ПДР в моїх діях не існувало.

На мої зауваження, до інспектора, що до неправомірності притягнення мене до адміністративної відповідальності мені було заявлено, що навіть якщо я буду скаржитись, то він зробить у автодорі довідку, що дорожні роботи на цому участку у цей час проводились, факт встановлення знаків 3.29 та 1.37 на значній відстані один від одного(приблизно 1 км), зовсім було проігноровано. Поодинокий встановлений попереджувальний знак 1.37 дорожні роботи згідно коментарів до ПДД не зобовязує водія вчинити певні дії, а лише рекомендує зменшити швидкість руху, та бути обережним при проїзді цієї ділянки. Крім того цей знак встановлено з порушенням як ПДР, так і ДСТУ 4100-2002 п.10.3.4Знаки 1.8, 1.131.16, 1.25, 1.27, 1.28, 1.33, 1.37 повинні повторно встановлюватись поза населеними пунктами, а знаки 1.33,1.37 і в населених пунктах. Другий знак повинен бути установ­лений на відстані не меншій ніж 50 м від початку небезпечної ділянки, а також п.п. 10.3.38(Якщо перед ділянкою дороги, де проводяться дорожні роботи, застосовано й інші знаки, то знак 1.37 повинен установлюватись першим за ходом руху, окрім випадку, коли поза населеними пунктами застосовано знак 5.56.), 10.3.39.( Знаки 1.10, 1.12, 1.14, 1.15, 1.37, 1.38 тимчасові і їх установлюють на час, необхідний для проведення відповідних робіт на дорозі, і повинні мати лише жовте тло.) Цей знак було встановлено стаціонарно декілька років тому при проведенні реконструкції дороги і не дивлячись на закінчення робіт демонтовано його не було.

Відсутність проведення робіт, можна побачити на наведених в додатках фото, цей самий факт можуть підтвердити і свідки, що знаходились разом зі мною в машині:

1. ХХХХХХ ХХХХХ ХХХХХ, що мешкає м. Миколаїв, вул.ХХХХ Х”Х”,

2. ХХХХХХ ХХХХХХХ ХХХХ, що мешкає м. Миколаїв, вул.ХХХХХ ХХ.
Співробітник ДАІ, який склав адмінпротокол, категорично відмовився вказати у ньому дані вказаних мною свідків. Така позиція співробітника ДАІ є порушенням ст..256 КУпАП, щодо вимог до змісту протоколу. Також, це свідчить про незнання інспектором ДПС Наказу МВС №77 від 26 лютого 2009 року Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме пункту 4.2., згідно якого до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності.

2. Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення «доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами». Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки цифри 82 на приладі «Радіс». Отже встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля, неможливо, адже за таких умов різниця навіть у кілька секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався поряд зі мною чи навіть в кількох десятках метрах від мого автомобіля. При цьому у момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, мене обігнало декілька авто із значно більшою швидкістю ніж рухався мій автомобіль.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення,
швидкість було виміряно приладом “Радіс”, що не має функцій фото- і кінозйомки, відеозапису, тому з огляду на положення ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, покази вказаного у протоколі, вимірювача «Радіс» не може бути визнаний доказом по справі.
3. Таким чином при складанні протоколу та винесенні постанови по справі інспектором порушені вимоги ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також порушено положення ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже достеменно не встановлено, чи був винен у правопорушенні саме я, враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості руху «Радіс» будь-яких інших доказів не наведено.
4. Співробітник під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.

Матеріали адміністративної справи не містять жодного переконливого та отриманого законним шляхом доказу вчинення мною правопорушення.

5. Стаття 268 КУпАП вказує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі, - що було порушено при винесенні вказаної постанови.

6. При складанні протоколу мені не були роз'яснені мої права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Інспектор просто поставив «галочки» у місцях протоколу де мені було необхідно поставити підпис. Окрім наведеного, слід зазначити, що час від зупинки до початку розгляду справи і винесення інспектором постанови склав згідно часу зазначеному в протоколі 5 хвилин, це не відповідає дійсності, оскільки повністю оформлений протокол мені було надано для підписання приблизно за 30 хвилин після зупинки. Відразу після цього мені було вручено постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності, що свідчить про те, що вона була винесена заздалегідь. Крім того в протоколі вказано що до нього додається постанова, що також свідчить про те, що постанову було винесено ще до закінчення оформлення протоколу. Таким чином, було грубо порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення ст.ст. 279, 280, фактично розгляду не було.

Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до ст.280 КУпАП.

Фактично матеріали справи про притягнення мене до адміністративної відповідальності інспектором 1 взв. Жовтневої роти ДПС мол. сержантом ХХХХХ

ХХХХХ ХХХХХХ було сфальшовано, а наведені факти свідчать про наявність в діях вказаного співробітника ознак кримінального злочину передбаченого ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України (Службове підроблення).

За таких умов, винесена постанова не відповідає вимогам закону, а мої права при такому розгляді справи грубо порушено.

Ст. 62.ч3. Конституції України говорить, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В данному ж випадку, докази скоєння адміністративного порушення зовсім відсутні.[/color]

З огляду на викладене вважаю, що дії ІДПС 1 взв. Жовтневої роти ДПС мол. сержанта ХХХХХХХ ХХХХХ ХХХХХ були незаконними,оскільки суперечили службовим наказам, та нормам КУпАП, КК, Конституції України, а у моїх діях взагалі немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 287, 288 КУпАП України,


ПРОШУ:
1. Провести ретельне службове розслідування за фактом фальсифікації згаданого протоколу, та порушення моїх прав інспектором ХХХХХ ХХХХХ ХХХХХХ. Порушити дисциплінарне провадження щодо нього. Розслідування провести з моєю, або мого представника участю.

2. Оскаржувану постанову ХХ № ХХХХХ та протокол ХХ № ХХХХХХ скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.

Додатки:

1. Копія протоколу по справі про адміністративне правопорушення -2 екз.

2. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення -2 екз.

3. Роздруківка плана місцевості 2екз.

4. Фото дорожніх знаків 3.29 та 1.37 — 2екз.

25 січня 2011р.

________________________ Х.Х. ХХХХХ

Прикрепленные файлы



#3 Гость_vad160568_*

Отправлено 18 апреля 2012 - 11:38

До Центрального районного

суду м. Миколаєва

вул. Потьомкінська, 49,

54001, м. Миколаїв

Позивач:

гр. ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ

ХХ.ХХ.ХХХХ р.н.

що мешкає : вул.ХХХХХХХ ХХ, кв.ХХ,

54000, м. Миколаїв

д.т.: ХХ-ХХ-ХХ, моб.: (ХХХ)ХХХ-ХХ-ХХ

Відповідач:

УДАІ УМВС України

В Миколаївській області

вул. Новозаводська,1 “Б”

ПОЗОВНА ЗАЯВА

(у справі за адміністративним позовом).

Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст.288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.

10 грудня 2010р. посадовою (службовою) особою відповідача – інспектором ДПС Коблевської роти ДПС УДАІ старшим сержантом міліції ХХХХ ХХХХХХ ХХХХ cкладено протокол ВЕ1 № ХХХХХ та винесено постанову ВЕ № ХХХХХ у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП України, щодо мене.

По суті цієї справи хочу заявити, що я є свідомим і законослухняним громадянином, не порушував ПДР та не рухався зі швидкістю 84 км/год в зоні дії дорожнього знаку 5.45 і не порушував п. 12.4 ПДД.

Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав:
10.12.2010 року я був зупинений, інспектором ДПС Коблевської роти ДПС УДАІ старшим сержантом міліції
ХХХХХ ХХХХХХ ХХХХХХ який звинуватив мене у перевищенні швидкості. Я заперечив, оскільки постійно контролював швидкісний режим. Я зауважив, що я рухався в місті Миколаїв зі швидкістю близько 60 км/год і постійно контролював свою швидкість. Крім того зі мною в салоні в якості пасажирів знаходились: ХХХХХ Х.Х. та ХХХХХ Х.Х, які можуть підтвердити весь перебіг подій. Час вимірювання швидкості або інший доказ її належності моєму транспортному засобу інспектор не надав, а склав постанову та протокол про адміністративне правопорушення. У вказаній Постанові зазначено, що я рухався зі швидкістю 84 км/год, за що мене притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 340 гривень.


Вважаю, що вищезазначена Постанова підлягає скасуванню як незаконна з наступних підстав:

1. Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення «доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами». Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки

цифри 84 на приладі «Іскра». Отже встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля, неможливо, адже за таких умов різниця навіть у кілька секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався поряд зі мною чи навіть в кількох десятках метрах від мого автомобіля. При цьому у момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, мене обігнало декілька авто із значно більшою швидкістю ніж рухався мій автомобіль.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення,
швидкість було виміряно приладом “Іскра ”, що не має функцій фото- і кінозйомки, відеозапису, тому з огляду на положення ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вказаний у протоколі, вимірювач «Іскра» не може бути визнаний доказом по справі.

2. Згідно ст.256 при наявності свідків їх прізвища та адреси повинні бути внесені до протоколу, інспектором це зроблено не було, хоч на місці події знаходились ХХХХХХ ХХХХХ ХХХХХ ХХХХ р.н. що мешкає за адресою ХХХХ ХХХХХХХ ХХ, кв. ХХ, та ХХХХХ ХХХХХ ХХХХХ ХХХХ р.н. що мешкає за адресою пер. ХХХХХ ХХ - і вони згідно ст. 272 є свідками.


3. Таким чином при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги ст.ст. 251,256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також порушено положення ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже відповідачем достеменно не встановлено, чи був винен у правопорушенні саме я, враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості руху «Іскра» будь-яких інших доказів не наведено. До речі наказ МВС №33 від 01.03.2010 «Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху» не містить найменування технічного засобу «Іскра». Копія наказу наведена в додатках.


4. Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.

Матеріали адміністративної справи не містять жодного переконливого та отриманого законним шляхом доказу вчинення мною правопорушення.

5. Стаття 268 КУпАП вказує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі, - що було порушено при винесенні вказаної постанови.

Окрім наведеного, слід зазначити, що час від зупинки до початку розгляду справи і винесення інспектором постанови склав згідно часу зазначеному в протоколі 0 хвилин, це є нонсенс і не відповідає дійсності, оскільки повністю оформлений протокол мені було надано для підписання приблизно за 40 хвилин після зупинки. Відразу після цього мені було вручено постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності, що свідчить про те, що вона була оформлена заздалегідь, про це свідчить, також запис в протоколі, що до нього додається постанова ВЕ №ХХХХХ. При винесені постанови не було враховано мій матеріальний стан і винесено постанову з максимальною сумою штрафу – 340грн. Я є студентом денного відділення і знаходжусь на утриманні батьків і власного доходу не маю. Таким чином, було грубо порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення ст.ст. 279, 280, фактично розгляду не було. Зрозуміло, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до ст.280 КУпАП.

За таких умов, винесена постанова не відповідає вимогам закону, а мої права при такому розгляді справи грубо порушено.
До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України,«В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.», таким чином обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.


Ст. 62.ч3. Конституції України говорить, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В даному ж випадку, докази скоєння адміністративного порушення зовсім відсутні.

З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними, а у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.


На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 4, 6, 17 КАС України, ст.ст.287, 288, 289 КУпАП України



ПРОШУ:
1. Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене
та представника відповідача .
2. Зазначену постанову ВЕ № ХХХХХ у справі про адмніністративне
равопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про
адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх
діях складу такого правопорушення.
3. Зобов'язати відповідача видалити з відповідної бази даних запис про
здійснення мною правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП
України від 10 грудня 2010р.

Додатки:

1. Копія адміністративного позову 3 екз.

2. Копія протоколу по справі про адміністративне правопорушення 3 екз.

3. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення 3 екз.

4. Роздруківка наказу МВС №33 від 01.03.2010 3 екз.

5. Копія квитанції про сплату судового збору 3 екз.

17 грудня 2010р.

________________________ Х.Х. ХХХХХ

(Підпис)

Прикрепленные файлы



#4 Гость_vad160568_*

Отправлено 22 апреля 2012 - 10:49

До Заводського районного судом м. Миколаєва

вул. Радісна 3

Позивач:

гр. ХХХХХХХ ХХХХХХ ХХХХХХХХ,

що мешкає за адресою:

54000 м. Миколаїв, вул.ХХХХХХХ ХХ,

Тел. моб. (ХХХ)ХХХХХХ, ХХ-ХХ-ХХ.

Відповідач:

УДАІ УМВС України

В Миколаївській області

вул. Новозаводська,1 “Б”


ПОЗОВНА ЗАЯВА

(у справі за адміністративним позовом).

Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст.288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
22.06.10р. посадовою (службовою) особою відповідача інспектором Коблевської роти ДПС сержантом ХХХХХ ХХХ ХХХХ винесено постанову ВЕ № ХХХХХ у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КпАП України щодо мене.
Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав.
22.06.10 р., я їхав по дорозі Одеса — Миколаїв у напрямку Миколаєва, на автомобілі ИЖ 2717 держ. номер ХХХ-ХХ НІ, що належить ХХХХ Х.Х. І яким я маю право керування на підставі доручення. Біля 14 год. 40 хв., я був зупинений інспектором Коблевської роти ДПС сержантом ХХХХХ ХХХ ХХХХХ.
Хочу зауважити, що я є законослухняним водієм і правил дорожнього руху не порушував.
В протоколі посадова особа відповідача звинувачує мене в порушенні п.12.10 „Правил дорожнього руху” – Водій ХХХХ ХХХХ ХХХХ керував т/з ИЖ 2717 держ. Номер ХХХ-ХХ НІ. На а/д М14 Одеса Н.Азовськ на 66 км в зоні дії дорожнього знаку 3.29 обмеження швидкості 40 км/год та дорожнього знаку 1.37(дорожні роботи) рухався зі швидкістю 64 км/год”

12.10. Додаткові обмеження швидкості руху можуть бути
встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з
попереджувальним знаком 1.37 ( 306а-2001-п ).

У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31
( 306а-2001-п ) встановлені без проведення дорожніх робіт або
залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до
відповідальності згідно із законодавством за перевищення
встановлених обмежень швидкості руху.

Обов'язковим є встановлення дорожніх знаків 3.30 та 3.32
( 306а-2001-п ) на відстані не більше ніж 2 кілометри від місця
встановлення знака обмеження швидкості руху.
{ Правила доповнено пунктом 12.10 згідно з Постановою КМ N 395
( 395-2009-п ) від 22.04.2009 }
Наведений пункт правил регламентує правила встановлення знаків обмеження швидкості руху при проведенні дорожніх робіт і стосується в першу чергу дорожніх служб та працівників ДАЇ. Тому водій фактично не може порушити цей пункт правил. Таким чином инспектором було не правильно кваліфіковано ниби-то “порушення ПДД”.
Під час руху на вказаному участку а/д помітивши знак обмеження швидкості 3.29 60км/год я зменшив швидкість до 55-60 км/год, приблизно за 100 метрів від 1 знаку було встановлено знак обмеження швидкості 40км/год, я ще зменшив швидкисть до 40км/год, таким чином я не порушував вимог знаку 3.29.
Вважаю, що зафіксовану швидкість 64 км/год, було зафіксовано ще до вступу в дію вимог знаку 60 км/год. Час з моменту вимірювання, продемонстрований мені на радарі “Іскра-1”склав 3 хвилини 15 секунд. Хоче зауважити, що коли б я рухався з вказаною на радарі швидкістю, то за цей час я мав би проїхати більше 3 кілометрів з часу заміру. Вважаю що продемонстрована мені швідкість не належить моєму авто, оскільки в цей же час попереду, та позаду мого автомобіля рухалися і інші автомобілі. Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Співробітник ДАЇ знаходився на великій відстані від знаку обмеження швидкості приблизно 700-800 метрів, тому не міг точно визначити положення мого авто відносно знаку.
Згідно ст.251 КУпАП докази у справах про адміністративні порушення встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Але спеціальний технічний засіб «Іскра-1», яким проводилося вимірювання швидкості, не має функції фото- чи відео зйомки, тому його покази і не можуть вважатися такими, що відповідають закону. Ця обставина також зафіксована у Розпорядженні МВС України №466 від 21.03.2009 р. п.1.6, де від працівників ДАІ вимагається виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо). Порушуючи вимоги КУпАП , вказане розпорядження МВС, співробітник ДАІ одночасно порушує ст.4 Закону України «Про міліцію».
Ніяких доказів мого порушення надано не було, фото-відео зйомка на місці подій не проводилась.
Час від початку складання протоколу до винесення постанови згідно часу вказаному в протоколі склав 10 хвилин. Зрозуміло, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до ст.280 КУпАП. За таких умов мої права при такому розгляді справи грубо порушено.
У відповідності до ст..19 Конституції України посадова особа органу державної влади та управління (до яких відноситься орган ДАІ та, відповідно, зазначений його співробітник) має право діяти виключно у межах, способом та у порядку, які прямо передбачені законом. При цьому норми Конституції України є нормами прямої дії, і захист прав особи гарантується безпосередньо на їх підставі.
Ст. 62.ч3. Конституції України говорить, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В даному ж випадку, належні докази скоєння адміністративного порушення зовсім відсутні.
З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними, його дії суперечили службовим наказам, та норми КУпАП, Конституції України.
До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.
Згідно ст.71 ч.2 КАС України, обов’язки доказувати правомірність своїх дій в даному випадку лежить на відповідачі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 6 КАС України, ст.ст.287, 288 КпАП України:

ПРОШУ:



1. Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене та представника відповідача;
2. Зазначену постанову ВЕ № ХХХХХХ у справі про адмніністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
3. Зобов'язати відповідача видалити з відповідної бази даних запис про здійснення мною правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП України від 22.06. 2010р.

Додатки:

1. Копія адміністративного позову 3 екз.

2. Копія протоколу по справі про адміністративне правопорушення 3 екз.

3. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення 3 екз.

4. Копія квитанції про сплату судового збору 3екз.


23.06 2010 р. ХХХХ Х.Х.

Розпорядженні МВС України №466 від 21.03.2009 р. на цей час скасовано.

Прикрепленные файлы







Количество пользователей, читающих эту тему: 1

0 пользователей, 1 гостей, 0 анонимных

Анализ сайта онлайн
Loading the player...