До Новоодеського районного
суду м. Нова Одеса,
вул. Леніна, 190,
56600, м. Нова Одеса
Позивач:
гр. ХХХХХ ХХХХХ ХХХХХХХХ
ХХ.ХХ.ХХХХ р.н.
що мешкає : вул. ХХХХХХ ХХ,
с. ХХХХХХ, ХХХХХХХХ район
Миколаївської області,
д.т.: ХХ-ХХ-ХХ, моб.: (ХХХ)ХХ-ХХ-ХХ
Відповідач:
УДАІ УМВС України
В Миколаївській області
вул.. Новозаводська, 1 “Б”
ПОЗОВНА ЗАЯВА
(у справі за адміністративним позовом).
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
21 січня 2011р. посадовою (службовою) особою відповідача – ІДПС 1 взв. Жовтневої роти ДПС мол. сержантом ХХХХ ХХХХХ ХХХХХХ cкладено протокол ХХ № ХХХХХ та винесено постанову
ХХ № ХХХХХХ усправі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України, щодо мене.
По суті цієї справи хочу заявити, що я є свідомим і законослухняним громадянином, не порушував вимог ПДР та не рухався з перевищенням швидкості в зоні дії дорожнього знаку 3.29 обмеження максимальної швидкості 50 км/год, та дорожнього знаку 1.37.
Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав:
21.01.2011 року я був зупинений, інспектором 1 взв. Жовтневої роти ДПС мол. сержантом ХХХХХХ ХХХХХ ХХХХХХ на 163 км а.д. Одеса — Новоазовськ, який звинуватив мене у перевищенні швидкості, обмеження якої 50 км/год встановлено знаком 3.29 разом зі знаком 1.13(слизька дорога), табличкою 7.12 (ожеледиця), та табличкою зона дії 2км.
Я заперечив, оскільки погодні умови були добрими, проїзна частина суха та чиста, температура плюсова (в моєму авто встановлено термометр) ніякої ожеледиці не було. Я заявив, що буду оскаржувати дії інспектора і надам письмові пояснення до протоколу. Не дивлячись на мої пояснення та заперечення інспектор пішов до свого авто складати протокол. Приблизно за півгодини я отримав на підпис протокол і постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 255 грн., із змісту яких я із здивуванням узнав, що звинувачуюсь у зовсім іншому порушенні: перевищенні швидкості в зоні дії дорожнього знаку 3.29 обмеження максимальної швидкості 50 км/год, та дорожнього знаку 1.37 дорожні роботи, чим порушив вимоги п. 12.10 ПДР.
Недоречність цих звинувачень виходить вже з того, що знак 3.29 обмеження максимальної швидкості 50 км/год та знак дорожні роботи 1.37 встановлено на відстані більшій ніж 1 км один від одного. Вважаю, що в цьому випадку не може йти й мови про встановлення цих знаків “разом”, крім того, згідно здорового глузду водій не в змозі порушити п.10.12 ПДР, який має описовий характер і навпаки скасовує відповідальність водіїв за перевищення швидкості при наявності знаку 3.29 встановленому разом з 1.37 і відсутності проведення дорожніх робіт.
Вважаю, що вищезазначена Постанова підлягає скасуванню як незаконна з наступних підстав:
1. Порушення правил дорожнього руху я не вчиняв, а діяв у відповідності до них. Так, у 12 розділі правил дорожнього руху (далі ПДР) є пункт 12.10 в якому сказано: Додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37 ( 306а-2001-п ). У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 ( 306а-2001-п ) встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху. Ніякі дорожні роботи після встановленого знаку, та впродовж декількох десятків кілометрів не проводилися, на дорозі не було ні дорожньої техніки ні робочих, таким чином ніякого порушення ПДР в моїх діях не існувало.
На мої зауваження, до інспектора, що до неправомірності притягнення мене
до адміністративної відповідальності мені було заявлено, що навіть якщо я буду скаржитись,
то він зробить у автодорі довідку, що дорожні роботи на цому участку у цей час проводились,
факт встановлення знаків 3.29 та 1.37 на значній відстані один від одного(приблизно 1 км), зовсім було проігноровано. Поодинокий встановлений попереджувальний знак 1.37 дорожні
роботи згідно коментарів до ПДД не зобов’язує водія вчинити певні дії, а лише рекомендує зменшити
швидкість руху, та бути обережним при проїзді цієї ділянки. Крім того цей знак встановлено з
порушенням як ПДР, так і ДСТУ 4100-2002 п.10.3.4 Знаки 1.8, 1.13—1.16, 1.25, 1.27, 1.28, 1.33, 1.37 повинні повторно встановлюватись поза населеними пунктами, а знаки 1.33,1.37 — і в населених пунктах. Другий знак повинен бути установлений на відстані не меншій ніж 50 м від початку небезпечної ділянки, а також п.п. 10.3.38(Якщо перед ділянкою дороги, де проводяться дорожні роботи, застосовано й інші знаки, то знак 1.37 повинен установлюватись першим за ходом руху, окрім випадку, коли поза населеними пунктами застосовано знак 5.56.),10.3.39.( Знаки 1.10, 1.12, 1.14, 1.15, 1.37, 1.38 — тимчасові і їх установлюють на час, необхідний для проведення відповідних робіт на дорозі, і повинні мати лише жовте тло.) Цей знак було встановлено стаціонарно декілька років тому при проведенні реконструкції дороги і не дивлячись на закінчення робіт демонтовано його не було.
Відсутність проведення робіт, можна побачити на наведених в додатках фото, цей самий факт можуть підтвердити і свідки, що знаходились разом зі мною в машині: 1. ХХХХХХ ХХХХХХХ ХХХХХХ, що мешкає м. Миколаїв,
вул. ХХХХХХХ, Х”а”,
2. ХХХХХ ХХХХХ ХХХХХХХХХ, що мешкає м. Миколаїв, вул.ХХХХ, ХХ.
Співробітник ДАІ, який склав адмінпротокол, категорично відмовився вказати у ньому дані вказаних мною свідків. Така позиція співробітника ДАІ є порушенням ст..256 КУпАП, щодо вимог до змісту протоколу. Також, це свідчить про незнання інспектором ДПС Наказу МВС №77 від 26 лютого 2009 року Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме пункту 4.2., згідно якого до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності.
2. Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення «доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами». Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки
цифри 82 на приладі «Радіс». Отже встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля, неможливо, адже за таких умов різниця навіть у кілька секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався поряд зі мною чи навіть в кількох десятках метрах від мого автомобіля. При цьому у момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, мене обігнало декілька авто із значно більшою швидкістю ніж рухався мій автомобіль.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, швидкість було виміряно приладом “Радіс”, що не має функцій фото- і кінозйомки, відеозапису, тому з огляду на положення ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, покази вказаного у протоколі, вимірювача «Радіс» не може бути визнаний доказом по справі.
3. Таким чином при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також порушено положення ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже відповідачем достеменно не встановлено, чи був винен у правопорушенні саме я, враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості руху «Радіс» будь-яких інших доказів не наведено.
4. Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.
Матеріали адміністративної справи не містять жодного переконливого та отриманого законним шляхом доказу вчинення мною правопорушення.[/color]
5. Стаття 268 КУпАП вказує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі, - що було порушено при винесенні вказаної постанови.
6. Постанова винесена без дотримання ст. 33 КУпАП, яка передбачає, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються, крім іншого, особа правопорушника, його майнове положення. А також пом'якшувальні і обтяжливі обставини. Без наявності в справі характеризуючих матеріалів на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, взагалі не може бути об'єктивного розгляду справи з урахуванням всіх передбачених законом обставин!
7. Інспектор ДАІ постановив стягнути з мене через 15 діб, у разі несплати штрафу – суму подвійного штрафу, чим перевищив свої повноваження, оскільки примусовим стягненням працівник ДАІ займатися не повинен, а вказівки виконавчий службі надавати поза межами компетенції інспектора ДАІ.
8. При складанні протоколу мені не були роз'яснені мої права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Інспектор просто поставив «галочки» у місцях протоколу де мені було необхідно поставити підпис. Окрім наведеного, слід зазначити, що час від зупинки до початку розгляду справи і винесення інспектором постанови склав згідно часу зазначеному в протоколі 5 хвилин, це не відповідає дійсності, оскільки повністю оформлений протокол мені було надано для підписання приблизно за 30 хвилин після зупинки. Відразу після цього мені було вручено постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності, що свідчить про те, що вона була винесена заздалегідь. Крім того в протоколі вказано що до нього додається постанова, що також свідчить про те, що постанову було винесено ще до закінчення оформлення протоколу. Таким чином, було грубо порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення ст.ст. 279, 280, фактично розгляду не було.
Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до ст.280 КУпАП.
Фактично матеріали справи про притягнення мене до адміністративної відповідальності інспектором 1 взв. Жовтневої роти ДПС мол. сержантом ХХХХ
ХХХХХХ ХХХХХХХ було сфальшовано, а наведені факти свідчать про наявність в діях вказаного співробітника ознак кримінального злочину передбаченого ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України (Службове підроблення).
За таких умов, винесена постанова не відповідає вимогам закону, а мої права при такому розгляді справи грубо порушено.
До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України,
«В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.», таким чином обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
Ст. 62.ч3. Конституції України говорить, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В данному ж випадку, докази скоєння адміністративного порушення зовсім відсутні.
З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними,оскільки суперечили службовим наказам, та нормам КУпАП, КК, Конституції України, а у моїх діях взагалі немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 4, 6, 17 КАС України, ст.ст.287, 288, 289 КУпАП України
ПРОШУ:
1. Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене та представника відповідача .
2. Зазначену постанову ХХ № ХХХХХу справі про адмніністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
3. Зобов'язати відповідача видалити з відповідної бази даних запис про здійснення мною правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП від 21 січня 2011р.
Додатки:
1.Копія протоколу по справі про адміністративне правопорушення 3 екз.
2.Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення 3 екз.
3. Роздруківка плана місцевості 3екз.
4. Фото дорожніх знаків 3.29 та 1.37 3екз.
5. Копія квитанції про сплату судового сбору 3екз.
25 січня 2011р.
________________________ Х.Х. ХХХХХ
(Підпис)
Прикрепленные файлы
-
Исковое 3.29+1.37.doc (45К)
Количество загрузок:: 0