Нардепи хочуть заборонити в Україні Московський патріархат

Во, блин! В Днепре ни одна не перешла?

 skos (05 Апрель 2019 - 18:27) писал:

Пока Коломойский не скажет - не перейдут. Тем более, что Зеля обесчал все возвернуть взад.

 Shumaher (05 Апрель 2019 - 20:26) писал:

А давайте посмотрим с другой стороны. Поп до этого всем прихожанам читал проповедь, что эта вера правильная, а теперь он должен сказать, что те проповеди были неправильными будем по новому......т.е. "предать присягу", как в Крыму с украинскими военнослужащими. Только Россия их не "приняла", а в этом случае можно закрыть глаза на "присягу" попа...... Может я чего-то не понимаю в церковных вещах? Так тогда поясните мне!

 Sergey Mishenko (05 Апрель 2019 - 20:49) писал:

Молитвы у всех одинаковы. Вот только пропаганда у УПЦ и РПЦ немного разная.

 Shumaher (05 Апрель 2019 - 21:33) писал:

Так церковь оказывается для пропаганды!? А я то думал ........
А поменять абревиатуру с УПЦ на РПЦ - не очем не говорит.
Регионалы "перекрасились" и с Петей нормально живут.

“Русский мир” окупував село Сутківці Ярмолинецького району, що на Хмельниччині.

http://religionpravd...предел-Релігіє/

Ще одна церква визнала ПЦУ

Синод Елладської Православної Церкви, який відбувся 26-28 серпня, підтвердив канонічність надання автокефалії Православній Церкві України.

Про це йдеться на офіційному сайті Елладської Православної Церкви.

В опублікованому релізі зазначається, що відповідно до рекомендацій Синодальних комітетів з догматичних та канонічних питань, а також православних та міжхристиянських відносин з українського питання, Священний Синод ЕПЦ:

- визнає канонічним право Вселенського патріарха на дарування автокефалії;

- надає привілей предстоятелю Елладської церкви надалі займатися питанням визнання Церкви України.
https://prm.ua/ellad...okefaliyu-ptsu/

Леся Поліщук
Вчора о 13:30
#Дуліцьке
Собака в селі й собака у місті — кардинально різні собаки.
Собака у місті це «уті путі моя бубочка» або «дивіться хто в мене є і тримайтеся якомога далі»
Собака у селі «закрий курво гавкуча рота — це свої» або «куди ти падло на курей кидаєшся, мені Єлька коси через тебе вирве»
Сільська собака, вона вихована в напівдиких умовах, а отже має неабияку кмітливість і хитрість. На відміну від міської (яка лишень і повинна, що виконувати команди й запопадливо дивитися у хазяйське обличчя) сільська мусить вміти вчасно гавкнуть, не попадатися лишній раз на очі та швидко ухилитися від чобота. Саме від цих нехитрих речей залежить її добробут. Ну ще сільська має вміти непомітно красти, бо хто знає коли хазяїн повернеться з роботи й чи дійде до хати після посиденьок, тому тре уміти шворку відірвати і знати у яких сусідів літня кухня відкрита. А ще треба вміти високо стрибати та швидко тікати. Коротше життя в селі загартовує і формує собачий характер. Я б сказала справжній український характер, бо сільське собаче життя інколи до болю нагадує життя пересічного українця.
Батьків Буцик, пес поважного віку, має статуру бультер'єра і голову стовідсоткового дворняги, коротку жорстку шерсть, яка при народженні була білою з темно-сірими плямами, а тепер однотонно сіра, через його неймовірну здатність знайти бруд і вивалятись у ньому навіть серед зими. Буцик зразково-показовий сільський собака. Гавкає зрідка, каченят не душить, з двору йде лише за покликом кохання, та й то не надовго і не далеко, до сусідської собаки, яка стерилізована, тож і аліментів не платить. Він невеличкий, але вгодований (має мою маму за хазяйку, а вона сублімує бажання відгодувати онуків на Буцику) а жвавий характер не дає заплисти жиром (має мого непосидючого батька за хазяїна, а батько любить на річку і в ліс з компаньйоном, але щоб не балакучий). І десь у своїх з батьком походеньках, Буцик отримав неабияке виховання патріотизму бо..
На Водохреща місцевий піп ходив по хатах, їх висвячуючи. В селі єдина церква, та і та московська, тож патріотичні віряни ходять у Буки, в українську церкву, а місцевий піп не має тих пожертв, на які теоретично розраховував і мусить підробляти доставленням таїнств на дім. А там же якби воно не було, але хоч п'ятдесят гривень, а дадуть.Ну робота є робота, а в набожному Дулицькому попа до біса не посилають, хай навіть він і московського патріархату. От він і гуляв по селу, як годиться, у рясі з хрестом і з півчими. Зайшли й до нас. Тато був на вулиці, мама в хаті.
- Святити хату будемо, сину мій? - запитав піп у батька глибоким волзьким басом.
- Це тре у жінки питати, батюшко, я зараз, — сказав батько, роздумуючи якби культурно попа позбутися, бо батько в мене стійкий атеїст Київського Патріархату.
Поки батько, скутий соціальними правилами, думав — Буцик діяв. Виявив ціль, поставив мету, зважив можливості й стартонув. За три секунди, не гавкнувши ні разу, він відірвав шворку, чотирма стрибками перетнув подвір'я і вп'явся в попову рясу десь в районі попівської відгодованої дупи.
Той хто проходив повз наші ворота в той момент міг бачити таку картину: посеред двору дзиґою крутився піп в облачені, поперед ним на грудях летів масивний срібний хрест, а позаду, нижче спини, масивний сірий пес. До речі було добре видно, що хрест від шиї відірветься ймовірніше ніж Буцик від ряси. Півчі ойкали, батько мовчки давився зі сміху, а Буцик демонстрував всю сторічну ненависть українського народу до окупантів і зомбувальників. Батько зняв Буцика аж тоді, коли побачив, що той примудряється в польоті перехоплювати зубами рясу, пробираючись все ближче до попівського тіла. Він вибачився услід півчим і попу, які тікали з двору і бурмотіли щось на кшталт «бєсовське животне», а коли мамка вийшла на вулицю, то побачила як батько прив'язує Буцика, а біля шворки стоїть його миска вщент наповнена холодцем. Вона тільки відкрила рота, щоб обуритись, як батько, піднявши руку, сказав серйозно: «Заслужив, патріот, не обговорюється»

Якби я був антисемітом, то посміявся з того, кому скаржаться москвоцерковні.

Зеленский в Ровно пообещал помочь верующим УПЦ(МП), которые пожаловались на захват храмов

Німеччина передала Києву унікальний документ щодо анексії Москвою Київської митрополії
https://ukrainianpeo...bd%d0%b8%d0%b9/