Перейти к содержимому


- - - - -

ЗУ "Про дорожній рух та його безпеку" (проект 28.02.2016)


Сообщений в теме: 91

#1 Жигуліст

    Родом из ФУДД

  • Администратор
    • Перейти к галерее
  • 31.607 сообщений
  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:18

(проект редакції від 28.02.2016 року)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України "Про дорожній рух та його безпеку"


Скрытый текст

Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#2 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:19

ЗМІСТ

проекту Закону України

"Про дорожній рух та його безпеку"





Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання Закону України про дорожній рух та його безпеку
Стаття 2. Законодавство про дорожній рух та його безпеку
Стаття 3. Міжнародні договори України в сфері дорожнього руху та його безпеки
Стаття 4. Державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки
Стаття 5. Інституціональні засади державного управління у сфері дорожнього руху та його безпеки
Стаття 6. Визначення термінів


Розділ II ПОВНОВАЖЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ ТА МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПІДПРИЄМСТВ ТА ОБ'ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН, ВЛАСНИКІВ ДОРІГ

Стаття 7. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху та його безпеки
Стаття 8. Повноваження Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України
Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту та дорожнього господарства
Стаття 10. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері освіти та науки
Стаття 11. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я
Стаття 12. Статус, завдання та повноваження Національного бюро безпеки дорожнього руху
Стаття 13. Повноваження органів місцевого самоврядування та місцевої виконавчої влади
Стаття 14. Участь міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та об'єднань громадян у забезпеченні безпеки дорожнього руху
Стаття 15. Повноваження та обов'язки власників автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та посадових осіб, які відповідають за їх будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування


Розділ III СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА НОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Стаття 16. Завдання стандартизації та нормування дорожнього руху
Стаття 17. Стандарти, норми і нормативи у сфері дорожнього руху та його безпеки


Розділ IV ПЛАНУВАННЯ ТА ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Стаття 18. Загальні положення єдиної системи обліку показників дорожнього руху та його безпеки
Стаття 19. Планування заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху
Стаття 20. Фінансування заходів щодо розвитку дорожнього руху та його безпеки


Розділ V МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Стаття 21. Організація медичного забезпечення безпеки дорожнього руху
Стаття 22. Обов'язки адміністрації підприємств, установ і організацій щодо забезпечення соціального захисту та безпечних умов праці водіїв і контролю за їх дотриманням
Стаття 23. Медична підготовка водіїв і посадових осіб Національної поліції України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України
Стаття 24. Медичний огляд і переогляд кандидатів у водії і водіїв транспортних засобів


Розділ VI ОРГАНІЗАЦІЯ, ОБМЕЖЕННЯ АБО ЗАБОРОНА ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Стаття 25. Організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах
Стаття 26. Обмеження або заборона дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах
Стаття 27. Обмеження або заборона дорожнього руху під час проїзду окремих осіб, щодо яких здійснюється державна охорона


Розділ VII ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ

Стаття 28. Основні вимоги щодо ввезення на територію України, допуску до вільного обігу транспортних засобів та їх складових частин
Стаття 29. Основні вимоги до виробництва і торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери
Стаття 30. Державна реєстрація та облік транспортних засобів
Стаття 31. Відомча реєстрація та облік транспортних засобів
Стаття 32. Компетенція власників транспортних засобів
Стаття 33. Допуск транспортних засобів до участі у дорожньому русі
Стаття 34. Рух транспортних засобів за спеціальними правилами
Стаття 35. Основні вимоги щодо технічного стану та комплектності транспортних засобів, що перебувають в експлуатації
Стаття 36. Основні вимоги щодо технічного обслуговування та ремонтування транспортних засобів
Стаття 37. Основні вимоги щодо переобладнання транспортних засобів
Стаття 38. Перевірка придатності транспортних засобів до експлуатації
Стаття 39. Примусова евакуація транспортних засобів
Стаття 40. Тимчасова заборона експлуатації транспортних засобів
Стаття 41. Тимчасове обмеження експлуатації транспортних засобів


Розділ VIII ВИМОГИ ДО УЧАСНИКІВ ДОРОЖНЬОГО РУХУ, ЇХ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ

Стаття 42. Загальні вимоги до учасників дорожнього руху, їх права та обов'язки
Стаття 43. Основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами
Стаття 44. Вимоги до водія транспортного засобу, його права та обов'язки
Стаття 45. Вимоги до пасажира, його права та обов'язки
Стаття 46. Вимоги до пішохода, його права та обов'язки
Стаття 47. Вимоги до велосипедистів, їх права та обов'язки
Стаття 48. Вимоги до осіб, які керують гужовим транспортом, і погоничів тварин
Стаття 49. Дії учасників дорожнього руху після дорожньо-транспортної пригоди


Розділ IX ПРАВИЛА ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Стаття 50. Загальні положення
Стаття 51. Регулювання дорожнього руху
Стаття 52. Попереджувальні сигнали
Стаття 53. Користування зовнішніми світловими приладами
Стаття 54. Початок руху та зміна його напрямку
Стаття 55. Розташування транспортних засобів на дорозі
Стаття 56. Швидкість руху
Стаття 57. Дистанція, інтервал, зустрічний роз'їзд
Стаття 58. Обгін, випередження та об'їзд
Стаття 59. Проїзд перехресть
Стаття 59-1. Регульовані перехрестя
Стаття 59-2. Нерегульовані перехрестя
Стаття 60. Переваги маршрутних транспортних засобів
Стаття 61. Проїзд пішохідних переходів і зупинок транспортних засобів
Стаття 62. Зупинка і стоянка
Стаття 63. Перевезення пасажирів
Стаття 64. Перевезення вантажу
Стаття 65. Буксирування та експлуатація транспортних составів
Стаття 66. Рух транспортних засобів із спеціальними сигналами
Стаття 67. Рух через залізничні переїзди
Стаття 68. Рух у житловій, пішохідній зонах та інших прилеглих територіях
Стаття 69. Рух по автомагістралях
Стаття 70. Рух по гірських дорогах, на крутих спусках і підйомах
Стаття 71. Рух механічних транспортних засобів у колонах


Розділ X НАВЧАННЯ УЧАСНИКІВ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Стаття 72. Навчання учасників дорожнього руху
Стаття 73. Вимоги до навчання та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів


Розділ XI ВИМОГИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ІСПИТІВ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ПРАВА КЕРУВАННЯ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ

Стаття 74. Порядок проведення іспитів для отримання права керування транспортними засобами
Стаття 75. Вимоги до екзаменаторів
Стаття 76. Вимоги до проведення теоретичних тестів
Стаття 77. Вимоги до проведення тестів на навички і поведінку водія


Розділ XII КОНТРОЛЬ ТА НАГЛЯД У СФЕРІ ДОРОЖНЬОГО РУХУ ТА ЙОГО БЕЗПЕКИ

Стаття 78. Завдання контролю у сфері дорожнього руху та його безпеки
Стаття 79. Органи, що здійснюють контроль у сфері безпеки дорожнього руху
Стаття 80. Нагляд за дорожнім рухом та його безпекою
Стаття 81. Порядок впровадження, експлуатації та вимоги до системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі
Стаття 82. Облік та реєстрація процесів, пов'язаних з дорожнім рухом та його безпекою


Розділ XIII ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ДОРОЖНІЙ РУХ І ЙОГО БЕЗПЕКУ

Стаття 83. Відповідальність за порушення законодавства про дорожній рух і його безпеку


Розділ XIV ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ


ДОДАТКИ

Додаток 1. Сигнали регулювальника
Додаток 2. Світлофори
Додаток 3. Дорожні знаки
Додаток 4. Дорожня розмітка
Додаток 5. Розпізнавальні знаки, написи і позначення

Сообщение отредактировал Жигуліст: 05 мая 2016 - 14:54

Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#3 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:19

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про дорожній рух і його безпеку

(проекту редакції від 28.02.2016 року)



Закон визначає правові та соціальні основи дорожнього руху та його безпекив Україні, спрямованіна захист життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників дорожнього руху та охорони довкілля.Закон відповідає вимогам Конвенції про дорожній рух, Європейської угоди (Женева, 1 травня 1971 р.), що доповнює Конвенцію про дорожній рух та Конвенцію про дорожні знаки та сигнали, відкриті для підписання у Відні 8 листопада 1968 року.
Будь-яке оприлюднення, опублікування, розповсюдженняабо тиражування неофіційних перекладів цього Закону, коментарів до нього або навчально-методичних матеріалівна основі цього Законудозволяється лише на умовах, передбачених частиною п’ятнадцятою статті 12 цього Закону.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Стаття 1. Завдання Закону України про дорожній рух та його безпеку
1. Цей Законрегулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначаєповноваження Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів державної влади, місцевого самоврядування та їхвиконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та господарюванняу сфері дорожнього руху та його безпеки,права та обов'язки власників транспортних засобів ісуб'єктів – учасників дорожнього руху, встановлює єдиний порядок та правила дорожнього руху на всій території України.
2. Інші законодавчі та нормативні акти, що стосуються особливостей та безпеки дорожнього руху, повинні ґрунтуватися на вимогах цього Закону.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#4 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:20

Стаття 2. Законодавство про дорожній рух та його безпеку
Відносини, пов'язані з дорожнім рухом та його безпекою, регулюються цим Законом та законами України, які стосуються дорожнього руху та його безпеки,чинними міжнародними договорами та іншими нормативно-правовими актамиУкраїни у сфері дорожнього руху.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#5 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:20

Стаття 3. Міжнародні договори України в сфері дорожнього руху та його безпеки
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною РадоюУкраїни, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, тозастосовуютьсяправила міжнародного договору.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#6 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:20

Стаття 4. Державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки
1. Державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку безперешкодного, комфортного та безпечного для його учасників дорожнього руху, а також розмежуванні повноважень органів центральної виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчої влади, власників доріг, вулиць, залізничних переїздів та транспортних засобів у цій сфері.
2. Державне управління грунтується на основі: оцінки, наукового прогнозування збитків держави внаслідок економічних втрат перевізників, а також втрати життя, отриманих каліцтв людей, екологічних збитків довкілля; убезпеченні учасніків дорожнього руху і довкілля від екологічно негативної дії транспортних засобів під час їх руху, облаштування і технічного стану автомобільних доріг.
3. Основні напрямки державної політикиу сфері дорожнього руху та його безпеки, законодавчі основи їх реалізації, включно ізєдинимина всій території України порядком організаціїта правилами дорожнього руху, правами, обов'язкамитавідповідальністюйого учасників, визначаються Верховною Радою України.
4. Реалізація державної політики у сфері дорожнього руху та його безпеки, розробленнянаціональних та державних цільових програм та стратегії розвитку у цій сфері забезпечується Кабінетом Міністрів України шляхом спрямування діяльності міністерств та інших органів виконавчої влади у цій сфері та контролю за виконанням ними повноважень, визначених цим Законом.
5. Участь у формуванні та реалізації державної політики та державних цільових програм у сфері дорожнього руху та його безпеки покладається наМіністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сфері транспорту, дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, безпеки на наземному транспорті, освіти і науки, охорони здоров'я,інші органи центральної виконавчої влади, визначені законодавством, а також органи місцевого самоврядування та їхвиконавчої влади в межах повноважень, визначенихцим Законом.
6. Участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері дорожнього руху та його безпеки полягає в аналізі стану дорожнього руху та його безпеки відповідно до статистичних даних центральних органів виконавчої влади згідно з їх повноваженнями, а також у:
- внесенні пропозицій щодо формування державної політики у сфері дорожнього руху та його безпеки, спрямованої на убезпечення безперешкодного та комфортного дорожнього руху;
- забезпеченні відповідно до повноважень державного та (або) відомчого контролю за дотриманням законодавства у сфері дорожнього руху та його безпеки;
- участі у розробці та наданні пропозицій до проектів законів та інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів, правил, норм, нормативів та стандартів, державних і регіональних програм стосовно забезпечення дорожнього руху та його безпеки.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#7 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:21

Стаття 5.Інституціональні засади державного управління у сфері дорожнього руху та його безпеки
1. Інституціональними засадами державного управління у сфері дорожнього руху та його безпеки є убезпеченнядорожнього руху для безперешкодних, комфортних умов його учасників методами наукових досліджень організаціями ЄС, ООН та взаємодії органів влади, підприємств, установ та організацій.
2. До інституціональних засад державного управління у сфері дорожнього руху та його безпеки належать:
- застосування міжнародних стандартів, що стосуються дорожнього руху та його безпеки;
- вивчення соціально-економічних аспектів дорожнього руху та його безпеки;
- дослідження проблем убезпечення дорожнього руху;

- моніторинг дорожньо-транспортних пригод, аварій, катастроф;


- аналіз стану та причин дорожньо-транспортної аварійності, розроблення науково обґрунтованих прогнозів;
- моніторинг та вивчення соціально-економічних аспектів проблеми убезпечення дорожнього руху;
- дослідження та узагальнення практики застосування законодавства у сфері дорожнього руху та його безпеки;
- систематичне вдосконалення та оперативнекоректуваннядержавної політики йдержавних цільових програм у сфері дорожнього руху та його безпеки;
- організація взаємодії міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх виконавчої влади, підприємств, установ та громадських організацій у сфері дорожнього руху та його безпеки;
- планування та виконання заходів з профілактики безпеки дорожнього руху;
- взаємодія і оперативний обмін інформацією з пунктами обміну ЄС, а також з організаціями ООН.
3. З метоюдодержання інституціональних засад державного управління у сфері дорожнього руху та його безпеки, в порядку та в межах повноважень, визначених статтею 12 цього Закону, в Україні утворюється центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом–Національне бюро безпеки дорожнього руху.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#8 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:21

Стаття 6. Визначення термінів
Терміни, що наведені у цьому Законі, мають таке значення:
аварійно-небезпечна ділянка автомобільної дороги – ділянка дороги, параметри або облаштування якої не відповідають вимогам національних стандартів і потребують здійснення заходів із поліпшення безпеки дорожнього руху;
аварійна обстановка – дорожня обстановка, за якої учасник дорожнього руху, що належно виконує вимоги цього Закону, не має можливості уникнути дорожньо-транспортної пригоди;
аварійна ситуаціяситуація, яка виникла внаслідок порушення вимог законодавства чи внаслідок дії непереборних сил і примусила учасників дорожнього руху екстренозмінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян;
автобус –автомобіль (крім тролейбуса),який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу, з кількістю місць для сидіння більше ніж дев'ять з місцем водія включно;
автомагістраль– автомобільна дорога, що:
- спеціально побудована і призначена для руху транспортних засобів, не призначена для в'їзду на прилеглу територію або виїзду з неї;
- має для кожного напрямку руху окремі проїзні частини, відокремлені одна від іншої розділювальною смугою;
- не перетинає на одному рівні інші дороги, залізничні і трамвайні колії, пішохідні і велосипедні доріжки, шляхи проходу тварин, має огородження на узбіччях і розділювальній смузі та обгороджена сіткою;
- позначена дорожнім знаком 5.1 "Автомагістраль"(додаток 3);
- передбачає особливі умови руху, визначеністаттею 69 цього Закону.
автомобіль–нерейковиймеханічний транспортний засіб(за виняткоммотоциклу тадвоколісного мопеду),щоза своїми технічними характеристиками поділяється на декілька категорій, визначених частиною третьою статті 43 цього Закону,використовується для перевезення людей та (чи)вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт. Цей термін охоплює також тролейбуси, тобтотранспортні засоби, що приводяться в дію за допомогою електродвигуна і живляться від спеціально передбачених для цього ліній електропередач. До автомобілів не відносяться транспортні засоби сільськогосподарського,меліоративного та дорожньо-будівельного призначення (трактори, самохідні машини і механізми), для яких перевезення людей, вантажів, або буксирування транспортних засобів є лише допоміжною функцією;
автомобільвантажний– автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.Перевезення людей вантажними автомобілями є лише їх допоміжною функцією;
автомобіль легковий – автомобіль, призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу, що має до 8 місць для пасажирів, не враховуючи місце водія;
автопоїзд (транспортний состав)– механічний транспортний засіб, з'єднаний з одним або кількома причепами(крім бокового причепу мотоцикла) за допомогою зчіпного пристрою, за умови відповідності причепу (причепів) тягачеві згідно з технічною характеристикою заводу-виробника;
аудит безпеки дорожнього руху–перевірка результатів діяльності підприємств, організацій при проектуванні, будівництві,реконструкції, ремонтіта експлуатації автомобільних доріг на відповідність діючим вимогам правил, норм, нормативів і стандартів з організації дорожнього руху та його безпеки;
безпека дорожнього руху – стан процесу (системи) дорожнього руху, що визначаєступінь (рівень) захищеності учасників дорожнього руху від дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків;
безпечна дистанція– відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі(ряду), яка у разі його раптового гальмування або зупинки внаслідок такого гальмуваннядасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру;
безпечний інтервал– відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху;
безпечна швидкість– швидкістьв межах максимальної дозволеної цим Законом для конкретного транспортного засобу на даній ділянці дороги, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах;
буксирування –таке, що не належить доексплуатації автопоїзда, переміщення одним механічним транспортним засобом іншоготранспортного засобу на жорсткому чи гнучкому зчепленні або способом часткового навантаження на платформу чи на спеціальне опорне пристосування;
бульвар– озеленена територія вздовж автомобільної дороги (дороги, вулиці) з алеями ідоріжками для пішохідного руху і короткочасноговідпочинку пішоходів. Бульвар, розміщений посередині дороги, розділяє суміжні проїзні частини;
вартість середньостатистичного життя– виражена в грошовій формі вартість життя фізичної особи, яка вимірюється шляхом визначення чистої обґрунтованої вартості вигод, якіінші фізичні особи (чоловік, дружина, утриманці, партнери, роботодавці) та держава могли бочікувати від майбутніх зусиль цієї особи, вартість життя якої підлягає оцінці;
велосипед – транспортний засіб, крім інвалідних колясок, який має принаймні два колеса і приводиться в рух переважно за допомогою педалей або рукояток м'язовою енергією особи, яка керує ним. До велосипедів прирівнюються також транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі і приводяться в дію за допомогоюдвигуна внутрішнього згоранняробочим об’ємом менше 50 куб. см або електродвигунамаксимальною номінальною потужністю не більше 4 кВт, за умови, що їхмаксимальна конструктивна швидкість не перевищує25 км/год;
велосипедист– особа, що бере участь у дорожньому русі, перебуваючи на велосипеді або прирівняному до нього транспортному засобі у якості водія.
велосипедна доріжка–окрема доріжка або відокремлена частина автомобільної дороги,призначена для рухувелосипедистіві позначена дорожнім знаком 4.12"Доріжка для велосипедистів" (додаток 3) та (або) дорожньою розміткою 1.29 (додаток 4).Велосипедна доріжка конструктивно відокремлюється від інших доріг або від інших елементів однієї й тієї ж дороги.Місце перетину велосипедної доріжки з проїзною частиною позначається дорожнім знаком 1.34 (додаток 3) і дорожньою розміткою 1.15 (додаток 4);
велосипедна смуга руху – смуга проїзної частини, призначена для руху велосипедистів, що відокремлена від іншої проїзної частини за допомогою дорожньої розмітки 1.1 і позначена дорожнім знаком 4.12 "Доріжка для велосипедистів" (додаток 3) та (або) дорожньою розміткою 1.29 (додаток 4);
видимість у напрямку руху– максимальна відстань, на якій з місця водія можна чітко розпізнати межі елементів дороги(вулиці),її інженерного обладнання, розмітки та розміщення учасників руху (позначених відповідно до вимог цього Закону, зокрема у темну пору доби), що дає змогу водієві орієнтуватися під час керування транспортним засобом, зокрема для вибору безпечної швидкості та здійснення безпечного маневру;
видимість недостатня – видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо;
випередження– рух транспортного засобу із швидкістю,яка перевищує швидкість попутного транспортного засобу, що рухається поряд, як з попередньою зміною смуги руху (ряду), так і без неї;
власник транспортного засобу– фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами;
водій (погонич)– особа, яка керує будь-яким механічним чи немеханічним транспортним засобом (крім інвалідної коляски), або особа, що веде по дорогах худобу, стада, запряжених в'ючних чи верхових тварин, або вершник. Кандидат у водії, що керує транспортним засобом під час навчання водінню або складання практичних тестів на навички і поведінку у відповідності до вимог цього Закону, прирівнюється до водія. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі, та екзаменатор під час приймання іспитів на навички і поведінку водія;
габаритно-ваговий контроль– перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу, причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю або автоматичною фіксацією спеціальними технічними засобами під час руху;
газон–ділянка спланованої території в межах населеного пункту із штучно створенимрослинним покривом (травою, квітами, клумбами, кущами або деревами), яка межує з проїзною частиною, тротуаром, велосипедною або пішохідною доріжкою, прилеглою територією та не призначенадля руху транспортних засобів і пішоходів, зупинки або стоянки транспортних засобів на ній;
гальмівний шлях– відстань, що проходить транспортний засіб під час екстреного гальмування від місця початку здійснення впливу на механізм керування гальмівною системою (педаль, рукоятку) до місця його зупинки;
грубі порушення правил дорожнього руху– порушення вимог цього Закону, за які законодавством передбачено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами;
дати дорогу (не створювати перешкоди)– вимога до учасника дорожнього руху не починати, не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу рухуабо ряд), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість;
денні ходові вогні– зовнішні світлові прилади білого кольору,встановлені спереду транспортного засобу і призначені для покращення видимості транспортного засобу під час його руху в світлий час доби;
дорога автомобільна (дорога, вулиця)– лінійний комплекс інженерних споруд та засобів організації дорожнього руху, призначений для безперешкодного, безпечного та зручного руху транспортних засобів та пішоходів і обмежений по ширині зовнішнім краєм тротуарів або краєм смуги відводу. Автомобільна дорога (дорога, вулиця) може включати в себе одну або декілька проїзних частин. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій).
дороги автомобільнідержавного значення– автомобільні дороги загального користування, до яких належать міжнародні, національні, регіональні та територіальні автомобільні дороги, позначені відповідними дорожніми знаками;
дорога головна–дорога з покриттям відносно ґрунтової, а також дорога відносно до виїзду з прилеглої території чи велосипедної доріжки, або (та) яка позначається знаками 1.22 "Перехрещення з другорядною дорогою", 1.23.1-1.23.4 "Прилягання другорядної дороги", 2.3 "Головна дорога" і 5.1 "Автомагістраль"(додаток 3),а такождорога для автомобілів по відношенню до решти доріг без розділювальної смуги. Інші дороги відносно головної вважаються другорядними. Наявність на другорядній дорозі покриття перед перехрестям не прирівнює її за значенням до головної. На перехрестях з круговим рухом головною вважається дорога, яка пролягає по колу, якщо інший порядок руху не визначений знаками пріоритету. На Т-подібних перехрестях, які утворені двома дорогами з покриттям або двома дорогами без покриття,головною вважається дорога, що має продовження по прямійабо кривій в плані, а дорога, що прилягає, вважається другорядною, якщо інший порядок руху не визначений знаками пріоритету;
дорога для автомобілів – автомобільна дорогаз окремими проїзними частинами, що конструктивно відокремлені одна від одної розділювальною смугою.Може позначатися дорожнім знаком 5.3 "Дорога для автомобілів" (додаток 3);
дорожньо-транспортна пригода(ДТП)– подія за участю транспортного засобу, що рухався, внаслідок якої загинули або травмованілюди чи завдані матеріальні збитки;
дорожньо-транспортна система – система органів та підрозділів, що забезпечують безпеку та організацію дорожнього руху, здійснюють транспортно-експлуатаційні таінженерні заходи, забезпечують технічну експлуатацію транспортних засобів та організацію перевезень, надають екстрену медичну допомогу, а також вулично-дорожня мережа, зовнішнє природне середовище та учасники дорожнього руху;
дорожньо-транспортний травматизм – сукупність травм, що призвели до заподіяння шкоди здоров’ю або смерті учасника дорожнього руху внаслідок дорожньо-транспортноїпригоди;
дорожні роботи– роботи, пов'язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом чи утриманням автомобільної дороги (вулиці), штучних споруд, споруд дорожнього водовідводу, інженерного облаштування, встановленням (ремонтом, заміною) технічних засобів організації дорожнього руху;
дорожній рух–процес руху по дорогах та інших місцях, де це не заборонено даним Законом, транспортних засобів та учасників дорожнього рухуі пов'язаних з ним суспільних відносин;
дорожні умови– сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), що повинен враховувати водій під час вибору безпечної швидкості, дистанції, інтервалу та прийомів керування транспортним засобом;
дорожня обстановка – сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, станом та геометричними параметрами проїзної частини(ширина, величина похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень тощо), облаштуванням дороги (вулиці), у тому числі засобами організації дорожнього руху, інтенсивністю руху, наявними перешкодами тощо, які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом;
експлуатація автопоїзда(транспортного состава)– транспортування тягачем причепа (причепів) згідно з інструкцією щодо його використання (відповідність причепа (причепів)тягачу, справність тягово-зчіпного пристрою, наявність та справність страхового з'єднання, єдиної системи сигналізації, освітлення, гальмування тощо);
експлуатація транспортного засобу–комплекс заходів, спрямованих на забезпечення виконання за допомогоютранспортного засобубудь-яких дій, пов'язаних з його прямим призначенням;
естакада– інженерна споруда для руху транспортних засобів та (або) пішоходів, підняття однієї дороги над іншою у місці їх перетину, а також для створення дороги на певній висоті, яка не має з'їздів на іншу дорогу;
житлова зона– дворові території, а також частини населених пунктів, позначені дорожнім знаком 5.31 "Житлова зона" (додаток 3), на яких діють особливі умови руху, визначені статтею 68 цього Закону;
забезпечення аварійного (екстреного) коридору – вимога до учасників дорожнього руху забезпечити вільну смугу або ряд (коридор) для безперешкодного проїзду оперативних автомобілів (автомобілів екстреної служби чи допомоги), що рухаються з увімкненими проблисковими маячками синього кольору та спеціальним звуковим сигналом. При русі такого автомобіля у крайній правій смузі (ряду), необхідно звільнити займану смугу (ряд) шляхом перестроювання ліворуч, при русі у крайній лівій смузі (ряду) – праворуч, а у разі його руху в середній смузі на дорогах, які мають три і більше смуг для руху в одному напрямку, – праворуч або ліворуч;
забезпечення безпеки дорожнього руху – діяльність, спрямована на систематичневиявлення, оцінку, попередження та усунення факторів ризику, що призводять до дорожньо-транспортного травматизму, а також усунення причин та умов виникнення дорожньо-транспортних пригод, зниження тяжкості їх наслідків;
залишення місця дорожньо-транспортної пригоди– дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховування факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення органами виконавчої владизаходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.Не вважаються залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди дії її учасника в відповідності з вимогами п.п. 2 «2» ст. 49 цього Закону;
залізничний переїзд– перехрещення дороги із залізничними коліями на одному рівні, межами якого є шлагбауми, а за їх відсутності –дорожні знаки 1.29 "Одноколійна залізниця" або 1.30 "Багатоколійна залізниця" (додаток 3), на якому діють особливі умови руху, визначені статтею 67 цього Закону;
засліплення– фізіологічний стан водія внаслідок дії будь-якого джереласвітла на його зір, коли водій об'єктивно не має можливості виявити перешкоди чи розпізнати межі елементів дороги на мінімальній відстані;
зовнішні світлові прилади–прилади, які забезпечують видимість дороги та транспортного засобу в темний час доби, в умовах недостатньої видимості та інформують учасників руху про розташування транспортного засобу в таких умовах, а також про характер його руху та маневрування;
зупинка–припинення руху транспортного засобу на проміжок часу, необхіднийдля здійснення посадки (висадки) пасажира чи завантаження (розвантаження) вантажу. Автомобіль таксі з увімкненим таксометром в очікуванні пасажира вважається таким, що здійснює зупинку.Під час зупинки водій транспортного засобу залишається за кермом або безпосередньо біля транспортного засобу;
зупинкавимушена– припинення руху транспортного засобу, зумовлене його технічним станом, аварійною ситуацією або небезпекою, що створюється вантажем, станом учасника дорожнього руху, а також припинення руху на вимогу уповноваженої особи, якій надано таке право за цим Законом;
зупинка обов'язкова – припинення руху транспортногозасобу для виконання вимог цього Закону: надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо;
кандидат у водії – особа, що склала теоретичний тест і допущена до навчання (навчається) водінню транспортного засобу згідно вимогстатті 73 цього Закону;
квадроцикл– чотириколісний механічний транспортний засіб (автомобіль), в тому числі підвищеної прохідності (мотовсюдихід),переважно з верховоюпосадкою водія та (або) мотоциклетним кермом. Квадроцикл в залежності від своїх технічних характеристик може належати до категорії АМ, В1 або В, визначених частиною третьою статті 43 цього Закону;
керування агресивне– поведінка водія під час руху транспортного засобу, яка створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху чи провокує їх на поведінкуне у відповідності з вимогами цього Закону: різке гальмування та маневрування; неодноразова і часта зміна смуги руху; умисне недотримання безпечного інтервалу або дистанції; перешкоджання обгону; випередження по узбіччю; безпідставне використання звукового сигналу; використання образливих жестів і вигуків по відношенню до інших учасників дорожнього руху або посадових осіб органів державної влади, що забезпечують контроль за дорожнім рухом;
керування транспортним засобом –вплив на органикеруваннятранспортного засобу, що призводить до зміни його положення, напрямку та швидкості руху;
колона пішоходів– організована група людей, які рухаються по проїзній частині в одному напрямку. Порядок руху колони пішоходів визначається частинами 9 і 10 статті 46 цього Закону;
колона механічних транспортних засобів– організована група з трьох і більше механічних транспортних засобів, що разом рухаються в одному напрямку безпосередньо один за одним з постійно увімкненим ближнім світлом фар (протитуманними фарами). Порядок руху колони механічних транспортних засобів визначається статтею 71 цього Закону;
край перехрещуваної проїзної частини – ближня умовна лінія перетину проїзних частин, перед якою для надання переваги в русі транспортним засобам водій у разі необхідності повинен зупинити транспортний засіб;
край проїзної частини (для нерейкових транспортних засобів)– видима умовна чи позначена дорожньою розміткою лінія на проїзній частині в місці її прилягання до узбіччя, тротуару, газону, розділювальної смуги, смуги для руху трамваїв, велосипедної або пішохідної доріжки;
крайнє положення– положення транспортного засобу на відстані від межі смуги руху, яке не дає можливості рухатися попутному транспортному засобу, у тому числі двоколісному, ще ближче до цієї межі смуги руху;
майданчики для паркування– майданчики для стоянкитранспортних засобів, розміщені в межах вулиці, дороги або прилеглої території (в тому числі підземні і багаторівневі) та обладнані відповідно до вимог законодавства;
майданчикпосадковий– спеціально улаштований за межами проїзної частини майданчик (або на ній – для трамваїв) з твердимпокриттям, який служить для посадки (висадки) та очікування пасажирами маршрутних транспортних засобів та позначений відповідними дорожніми знаками;
маневрування (маневр)–перестроювання транспортного засобуз однієї смуги (ряду) на іншу (інший), в тому числі припочатку або закінченні руху, випередженні, об’їзді чи обгоні, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом. Рух транспортного засобу на заокругленні дороги (крива в плані)без зміни смуги руху (ряду)маневруваннямне вважається;
маса дозволена максимальна (повна маса)– маса спорядженого транспортного засобу з вантажем, водієм і пасажирами, що встановлена технічною характеристикою виробника транспортного засобу як максимально допустима. Дозволена максимальна маса автопоїзда – це сума дозволеної максимально допустимої маси кожного транспортного засобу, що входить до складу автопоїзда;
маса споряджена (маса без навантаження) –маса транспортного засобу без пасажирів та вантажу (багажу), але з повним запасом палива та інших експлуатаційних рідин (олива,гальмівна та охолоджувальна рідина,паливо обігрівача, рідина обмивача вітрового скла тощо), з інструментами, запасним колесом і масою водія;
маса фактична – маса транспортного засобу у будь-який конкретний момент часу з водієм, конкретною кількістю пасажирів та (або) вантажу. Фактична маса автопоїзда – це сума відповідних фактичних мас усіх транспортних засобів, що входять до складу автопоїзда;
міст– споруда, призначена для руху через річку, яр та інші перешкоди, межами якої є початок і кінець пролітних споруд;
мопед– механічний двоколісний транспортний засіб, трицикл та квадроцикл, що приводяться в дію за допомогоюдвигуна внутрішнього згорання робочим об’ємом менше 50 куб. см абоелектродвигуна максимальною номінальною потужністю не більше 4 кВт,тау яких максимальнаконструктивна швидкість не більше 50 км/год.(за винятком прирівняних до велосипедів транспортних засобів, максимальна конструктивна швидкість яких не перевищує 25 км/год.);
мотоцикл –механічний двоколісний транспортний засіб (з боковим причепом або без нього), що приводиться в дію за допомогою двигуна внутрішнього згоранняробочим об’ємом 50 куб. см і більшечи електродвигуна максимальною номінальною потужністюбільше 4 кВт, або у якогомаксимальна конструктивна швидкість більше 50 км/год.при будь-якому двигуні. Мотоцикли за своїми технічними характеристиками поділяються на категорії А1, А2 та А, визначені частиною третьою статті 43 цього Закону;
населений пункт– забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45 "Початок населеного пункту" та 5.46 "Кінець населеного пункту", якщо на такій території діють умови руху, встановлені для населених пунктів, та 5.47 "Початок населеного пункту" і 5.48 "Кінець населеного пункту" (додаток 3), якщо такі умовирухуне діють;
національна система безпеки дорожнього руху – сукупність органів державної влади,органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, громадських об’єднань та громадян, які взаємодіють відповідно до нормативно-правових актів та стандартів, що регулюють сферу забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні;
небезпека для руху– зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява транспортного засобу, пішохода або іншого рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобучи стану вантажу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно змінити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку;
небезпечний вантаж – речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльностіі тара з-під них, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварині які за законодавством віднесено до одного з класів небезпечних речовин;
небезпечний поворот – профіль дорогив плані з радіусом меншим ніж 500 м поза населеними пунктами, і меншим ніж 150 м – у населених пунктах, позначений дорожніми знаками 1.1 "Небезпечний поворот праворуч" або 1.2 "Небезпечний поворот ліворуч" (додаток 3);
обгін– випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане зтимчасовимвиїздом на смугу зустрічного руху;
об'єкти дорожнього сервісу – майданчики для паркування транспортних засобів, автозаправні станції (комплекси), пункти технічного обслуговування, а також інші об'єкти, на яких здійснюється обслуговування учасників дорожнього руху та які розміщуються на землях дорожнього господарства або потребують їх використання для заїзду та виїзду на автомобільну дорогу;
об’їзд – маневр транспортного засобу зі зміною напрямку рухуабосмугируху (ряду), пов’язаний з наявністю на дорозі або смузі йогоруху перешкоди (в тому числі нерухомого транспортного засобу);
оглядовість– об'єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія;
оглядовість обмежена – видимість дороги (вулиці) в напрямку руху менше 100 м, яка обмежена геометричними параметрами дороги, придорожніми інженерними спорудами, насадженнями та іншими об'єктами, а також транспортними засобами;
острівець безпеки– технічний засіб регулювання дорожнього руху на наземних пішохідних переходах, конструктивно та (або) за допомогою дорожньої розмітки виділений на проїзній частині дороги та призначений у якості захисногоелементудля зупинки пішоходів під час переходу проїзної частини дороги. До острівця безпеки належить частина розділювальної смуги, через яку пролягає пішохідний перехід;
паркування– розміщення транспортного засобу на майданчику для паркування;
пасажир– особа, яка користується транспортним засобом і перебуває в ньому, але не причетна до керування нимта не є членом екіпажу;
перевага– право на першочерговий рух стосовно інших учасників дорожнього руху;
перевезення небезпечних вантажів– діяльність, пов'язана з переміщенням небезпечних вантажів від місця їх виготовлення чи зберігання до місця призначення з підготовкою вантажу, тари, транспортних засобів та екіпажу, прийманням вантажу, здійсненням вантажних операцій та короткостроковим зберіганням вантажів на всіх етапах переміщення, крім перевезення приватними транспортними засобами предметів побутового призначення;
перевезення організованих груп дітей– одночасне перевезення десяти і більше дітей з керівником, відповідальним за їх супроводження під час поїздки (на групу з тридцяти і більше дітей призначається додатково медичний працівник);
перестроювання – маневр, при якому відбуваєтьсяпереміщення транспортного засобу з однієї смуги (ряду) руху до іншої (іншого), але зберігається початковий напрямок руху. Не вважається перестроюванням зміщення транспортного засобу ліворуч або праворуч під час його руху в межах займаної смуги на проїзній частині, якщо транспортні засоби розміщуються на цій смузі в один ряд;
перешкода для руху (перешкода) – об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу (в напрямку руху пішохода) або дефекти дорожнього покриття, які змушуютьводія (пішохода) маневрувати(обходити перешкоду) або зменшувати швидкість аж до зупинки. Безпідставна перешкода – перешкода, створена у випадках, коли це не пов’язано звиконанням вимог цього Закону та (або) забезпеченням безпеки дорожнього руху;
перехрестя– місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг(вулиць) на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг(вулиць). Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги(вулиці) виїзду з прилеглої території. Транспортні розв'язки у двох і більше рівнях окремими видами перехресть не являються. Кількість перехресть на цих транспортних розв'язках визначається кількістю місць перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні;
перехрестя з обмеженою оглядовістю – перехрестя, де видимість перехрещуваної дороги (проїзної частини) в сторону, з якоїможлива поява транспортних засобів, складає менше 100 м через особливості геометричних параметрів перехрещення доріг (проїзних частин), придорожні інженерні споруди, насадження та інші об'єкти, а також транспортні засоби;
перехрестя Т-подібне – перехрестя, утворене двома дорогами, одна з яких має продовження по прямій або кривій в плані, а інша прилягає до неї під прямим, гострим або тупим кутом. Може позначатися дорожніми знаком 1.23.1 або 1.23.2, а у випадку, коли два Т-подібні перехрестя розташовані безпосередньо одне за іншим – знаком 1.23.3 або 1.23.4 (додаток 3);
період (сезон) зимовий– період року з моменту, коли середньодобова температура повітря склала нижче +5о С і протрималася принаймні сім діб, але не пізніше ніж з 30 листопада, до настання літнього періоду;
період (сезон) літній– період року з моменту, коли середньодобова температура повітря склала +5оС і вище та протрималася принаймні сім діб, але не пізніше ніж з 31 березня, до настання зимового періоду;
пішохід– особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в інвалідних колясках, ведутьв руках транспортний засіб, везуть санки, візок, дитячу чи інвалідну коляску, рухаються на роликах, скейті тощо;
пішохідна зона – територія населеного пункту, позначена знаками 5.33 "Пішохідна зона" та 5.34 "Кінець пішохідної зони"(додаток 3) і призначена для руху пішоходів та на якій заборонено або обмежено рух транспортних засобів відповідно до статті 68 цього Закону;
пішохідний перехід– ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.35.1-5.35.2 "Пішохідний перехід", 5.36.1-5.36.2 "Підземний пішохідний перехід" та 5.37.1-5.37.2 "Надземний пішохідний перехід" (додаток 3),дорожньою розміткою 1.14.1-1.14.5 (додаток 4), пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті, де перехід проїзної частини не заборонено, за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки – шириною тротуарів чи узбіч.
Регульованим вважається пішохідний перехід, рух по якому регулюється світлофором чи регулювальником, нерегульованим – пішохідний перехід, на якому немає регулювальника, світлофори відсутні або вимкнені чи працюють у режимі миготіння жовтого сигналу;
пішохідна доріжка– доріжка з покриттям, призначена для руху пішоходів, виконана в межах дороги чи поза нею і позначена знаком 4.13 "Доріжка для пішоходів" (додаток 3);
потерпілий у ДТП– юридична або фізична особа, життю, здоров’ю та/або майну якої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяна шкода, кримінальну або цивільно-правову відповідальність за яку несе винна у скоєнні ДТП особа;
прилегла територія– територія, що прилягає до краю автомобільної дороги (вулиці) та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для руху до житлової зони, дворів, місць стоянки, об’єктів дорожнього сервісутощо або виїзду з них. Дорога, що веде у тупик, не є прилеглою територією;
причіп–транспортний засіб, призначений для експлуатаціїз тягачем (автомобілем, автобусом, трактором тощо)за допомогою спеціального жорсткого зчіпного пристрою. Напівпричіп – причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача;
проїзна частина–частина автомобільної дороги (вулиці) або прилеглої території, безпосередньо призначена для руху транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги;
регулювальник – уповноважений представник Національної поліції України, що виконує регулювання дорожнього руху у форменому одязіза допомогою жезлу, сигнального диска з червоним сигналом або світлоповетачем, свистка у відповідності до вимог частини 8 статті 50 цього Закону. Поліцейський може бути одягнений у формений одяг підвищеної видимості з елементами із світлоповертального матеріалу. Дорегулювальника прирівнюються працівники військової інспекції безпеки дорожнього руху, дорожньо-експлуатаційної служби, черговий на залізничному переїзді, поромній переправі, які мають відповіднепосвідчення та нарукавну пов'язку, жезл, сигнальний диск з червоним сигналом чи світлоповертачем, червонийліхтар або прапорець та виконують регулювання у форменому одязі;
смуга розділювальна – виділений конструктивно (розділювальна огорожа, бордюр, газон тощо) або за допомогою суцільних ліній дорожньої розмітки 1.1 або 1.2 (додаток 4) елемент автомобільної дороги, який розділяє суміжні проїзні частини. Розділювальна смуга не призначена для руху або стоянки транспортних засобів. За наявності бульвару посередині дороги він виконує функцію розділювальної смуги;
смуга руху–поздовжня смуга на проїзній частині(шириною щонайменше 2,75 м, якщо це не велосипедна смуга руху), позначена або не позначена дорожньою розміткою, яка має ширину, достатню для безперешкодного руху щонайменшев один ряд нерейкових транспортних засобів інших, ніж двоколісні або великогабаритні;
смуга для руху маршрутних транспортних засобів – смуга руху, що позначена дорожньою розміткою 1.2 та 1.24 (додаток 4) і знаком 5.11 "Смуга для руху маршрутних транспортних засобів" або, якщо рух по ній здійснюється назустріч загальному потоку, знаком 5.8 "Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів" (додаток 3), розміщена в межах проїзної частини і призначена для руху нерейкових маршрутних транспортних засобів;
стоянка–припинення руху транспортного засобу з причин, не пов'язаних із зупинкою, втому числі вимушеною чи обов’язковою;
таксі – легковий автомобіль, обладнаний відповідно до вимог законодавства(зокрема, таксометром), позначений розпізнавальним знаком «Таксі» згідно додатку 5 цього Законута призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку;
темна пора доби– частина доби від заходу до сходу сонця;
технічний стан транспортного засобу – сукупність фактичних експлуатаційних характеристик транспортного засобу та його зовнішнього вигляду;
транспортний засіб– пристрій, призначенийдля перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів та допущений для участі у дорожному русі;
транспортний засібвеликоваговий – транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені статтею 34 цього Законудопустиму максимальну масу чи осьове навантаження;
транспортний засібвеликогабаритний – транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені статтею 34 цього Законудопустимі параметри;
транспортний засіб колісний–нерейковий транспортний засіб, сконструйований для руху за допомогою коліс, який використовується для перевезення людей і (або) вантажів, а також перевезення і приводу під час руху чи на місці встановленого на ньому обладнання чи механізмів для виконання спеціальних робочих функцій;
транспортний засіб триколісний (трицикл)–механічний транспортний засіб (автомобіль) з трьома симетрично розташованими колесами і, переважно, верховою посадкою водія та (або) мотоциклетним кермом, який в залежності від своїх технічних характеристик може належати до категорії АМ, А1 або А, визначених частиною третьою статті 43 цього Закону;
транспортні засоби маршрутні (транспортні засоби загального користування)– автобуси, тролейбуси і трамваї, що рухаються за встановленими маршрутами та мають визначені місця на дорозі (вулиці) для посадки (висадки) пасажирів;
транспортний засібмеханічний–самохідний транспортний засіб, що пересувається дорогою завдяки власному двигуну.Не вважаються механічними транспортними засобами велосипеди і прирівняні до них транспортні засоби, гужові вози (сані), причепи, а також інвалідні коляски, в тому числі з електродвигуном;
транспортний засібрейковий (трамвай) – механічнийтранспортний засіб у вигляді вагона (вагонів), що рухається спеціально облаштованими трамвайними коліями та призначений для перевезення пасажирів і їх багажу. До трамваїв прирівнюються платформи із спеціальним обладнанням, що рухаються трамвайними коліями. Усі інші транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі, вважаються нерейковими;
транспортний засібтихохідний – механічний транспортний засіб з вантажем або без вантажу, що за своїми технічними характеристиками може рухатися зі швидкістю не більше як 40 км/год;
трамвайна колія– елемент дороги, призначений для руху рейкових транспортних засобів, який обмежується по ширині спеціально виділеним вимощенням трамвайної лінії або дорожньою розміткою. По трамвайній колії допускається рух нерейкових транспортних засобів відповідно до частин8-8.3 статті 55 Закону;
тротуар– елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном;
тунель – горизонтальна або похила підземна штучна споруда, призначена для наскрізного проїздутранспортних засобів під землею (горою). Не вважається тунелем проїзд під прольотом мосту, естакади, шляхопроводу, віадука, надземного пішохідного переходу тощо;
удосконалене покриття– цементобетонне, асфальтобетонне, залізобетонне або армобетонне збірне покриття, бруківки, вимощені брущаткою і мозаїкою, збірне покриття з дрібнорозмірних бетонних плит, із щебеню і гравію, оброблених органічними і в'язкими матеріалами;
узбіччя– виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цим Законом. Узбіччя може використовуватися для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них), гужових возів (саней),вершників, для перегону худоби;
уразливі учасники дорожнього руху – пішоходи, велосипедисти, особи, що здійснюють рух на двоколіснихмопедах або мотоциклах, діти, люди старшого (похилого) віку та люди з інвалідністю, які є учасниками дорожнього руху;
учасник дорожнього руху– особа, яка використовує дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та транспортних засобів шляхом безпосередньої участі у дорожньому русі. До учасників дорожнього руху належать водії (в тому числі велосипедисти, особи, що керують гужовим транспортом, погоничі тварин і вершники), пасажири транспортних засобів та пішоходи;
фактори ризику – умови та обставини, що збільшують ймовірність отримання травм або загибелі людей внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. До таких факторів ризику належать, зокрема, об’єктивні (незадовільний стан дорожнього покриття, складні погодні умови, рівень безпеки на дорогах тощо) та суб’єктивні (стан алкогольного, токсичного або наркотичного сп’яніння, хворобливий стан або стомлення, відволікання від управління транспортним засобом, порушення правил дорожнього руху, низька культура учасників дорожнього руху тощо) фактори;
шляхопровід– інженерна споруда мостового типу над іншою дорогою (залізницею) в місці їх перетину, що забезпечує рух по ній на різних рівнях та дає можливість з'їзду на іншу дорогу;
шолом мотоциклетний (мотошолом) – засіб пасивної безпеки для захисту голови водія (пасажира) при їзді на мотоциклі, трициклі, квадроциклі та мопеді, який конструктивно виконаний із зовнішньої твердої оболонки (метал, пластик, термопластик, композитні матеріали тощо) і еластичної внутрішньої, та має захисний ремінець (застібку) для його фіксації на голові;
шолом велосипедний (велошолом) – засіб пасивної безпеки для захисту голови велосипедиста (пасажира) при їзді на велосипедах та прирівняних до них транспортних засобах, який конструктивно виконаний, як правило, із пінополістиролу і зовнішньої пластикової оболонки, та має захисний ремінець (застібку) для його фіксації на голові.
штучні споруди– інженерні споруди, призначені для забезпеченняруху транспортних засобів і пішоходів через природні та інші перешкоди, а також сталого функціонування автомобільної дороги (мости, шляхопроводи, естакади, віадуки, тунелі, надземні та підземні пішохідні переходи, наплавні мости та поромні переправи, розв'язки доріг, підпірні стінки, галереї, уловлювальні з'їзди, снігозахисні споруди, протилавинні і протисельові споруди тощо).
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#9 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:29

Розділ II. ПОВНОВАЖЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ ТА МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПІДПРИЄМСТВ ТА ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН, ВЛАСНИКІВ ДОРІГ


Стаття 7. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху та його безпеки
1. До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху та його безпеки належить:
1) забезпечення реалізації державної політики щодо дорожнього руху та його безпеки, спрямування та контроль діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у цій сфері;
2) забезпечення фінансування державних цільових програм розвитку дорожнього руху та його безпеки на автомобільних дорогах загального користування державного значення;
3) організація підготовки проектів законів, нормативних актів з питань дорожнього руху та його безпеки, а також відповідальності за їхні порушення на території України;
4) визначення порядку дій та взаємодії служб екстреного виклику (спеціальних та спеціалізованих санітарних автомобілів бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, інших оперативно-рятувальних та аварійних служб) у разі надходження повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, аварію чи катастрофу;
5) визначення порядку усунення наслідків дорожньо-транспортних пригод, аварій чи катастроф.
2. Виключно Кабінет Міністрів України затверджує:
1) державні цільові програми (заходи) розвитку дорожнього руху та його безпеки на автомобільних дорогах загального користування державного значення;
2) єдині вимоги щодо конструкції та технічного стану транспортних засобів, що експлуатуються в Україні, та порядок їх переобладнання у відповідності до вимог статті 37 цього Закону;
3) порядок здійснення державної та відомчої реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів у відповідності до вимог статей 30 та 31 цього Закону, порядок зняття з обліку (вибракування), утилізаціїтранспортних засобів, їх складових частин, експлуатаційних матеріалів;
4) умови одержання (позбавлення) суб'єктами господарювання права на здійснення обов'язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації, передбаченої статтею 38 цього Закону;
5) перелік технічних несправностей, за якихексплуатація транспортних засобів підлягає тимчасовому обмеженню;
6) порядок примусової евакуації транспортних засобів, передбаченої статтею 39 цього Закону, порядок зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках;
7) порядок тимчасової заборони або тимчасового обмеження експлуатації транспортних засобів, передбачених статтями 40 та 41 цього Закону;
8) порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами у відповідності до вимог статті 43 цього Закону;
9) порядок тимчасового вилучення посвідчення водія та його повернення;
10) порядок державного обліку актів прийняття-переданнятранспортних засобів, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, посвідчень водія та договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, свідоцтв ДОПНВ про підготовку водія, свідоцтв про підготовку уповноваженого з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів;
11) правила перевезення небезпечних вантажів, а такожпроїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами з урахуванням вимог статті 34 цього Закону;
12) правила паркування та зберігання транспортних засобів на автостоянках;
13) перелік доріг державного значення,єдині загальні вимоги для виконання проектів, будівництва, реконструкції, ремонту, утримання та охорони автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів, програми їх будівництва;
14) порядок проведення аудиту безпеки дорожнього руху;
15) порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією лікарських препаратів, які впливають на здатність до керування, і порядок проведення такого огляду;
16) ліцензійні умови діяльності, пов’язаної з медичним оглядом водіїв та кандидатів у водії транспортних засобів, проведенням огляду водіїв з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, які впливають на здатність до керування, та порядок контролю за їх додержанням;
17) ліцензійні умови діяльності, пов'язаної з будівництвом автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів та порядок контролю за їх додержанням;
18) ліцензійні умови діяльності, пов’язаної з перевезенням пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом та порядок контролю за їх додержанням;
19) порядок впровадження та функціонування системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, передбаченої статтею 81 цього Закону;
20) технічний регламент щодо застосуванняконтрольно-вимірювальних приладів (засобів), що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис в автоматичному режимі, передбачених частиною одинадцятою статті 81 цього Закону;
21) технічний регламент обов’язкової перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатаціїу відповідності до вимог статті 38 цього Закону;
22) порядок створення та функціонування Єдиного державного електронного реєстру дорожнього руху та його безпеки, передбаченого статтею 82 цього Закону (далі – Державний реєстр безпеки дорожнього руху);
23) положення про діяльность аварійних комісарів у сфері дорожнього руху та його безпеки, включно із порядком їх навчання, перепідготовки, підвищення кваліфікації, складання екзаменів на відповідність знань відповідному кваліфікаційному мінімуму, а також умовами допуску до визначення обставин дорожньо-транспортних пригод та розміру завданих внаслідок цього збитків у випадках, передбачених частиною 3.2 статті 49 цього Закону;
24) порядок спеціального навчання керівників, менеджерів (управителів) з перевезень та водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#10 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:30

Стаття 8. Повноваження Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України
1. Відносини, пов'язані з діяльністю Міністерства внутрішніх справ України та Національною поліцією України у сфері дорожнього руху та його безпеки визначаються законами України "Про органи внутрішніх справ", "Про Національну поліцію" та цим Законом.
2. До повноважень Міністерства внутрішніх справ України у сфері дорожнього руху та його безпеки належить розроблення правил і порядку:
1) здійснення державної реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів у відповідності до вимог статті 30 цього Закону, зняття транспортних засобів з обліку, у тому числі з метою утилізації, видачі свідоцтв про державну реєстрацію транспортних засобів;
2) надання повноважень представника Державного реєстратора транспортних засобів у відповідності до вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону;
3) обліку суб’єктів господарювання, які здійснюють виготовлення державних номерних знаків транспортних засобів;
4) державного обліку актів прийняття-переданнятранспортних засобів, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, номерних знаків, посвідчень водія та договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, свідоцтв ДОПНВ про підготовку водія, свідоцтв про підготовку уповноваженого з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів;
5) видачі та тимчасового вилучення посвідчень водіята їх повернення;
6) примусової евакуації, тимчасової заборони або обмеження експлуатації транспортних засобів, передбачених статтями 39-41 цього Закону;
7) евакуації пошкоджених транспортних засобів, у тому числі унаслідок дорожньо-транспортних пригод та надзвичайних ситуацій природного або техногенного характеру;
8) зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках;
9) застосування поліцейськими технічних засобів, що використовуються для профілактики, фіксації або припинення правопорушень у сфері дорожнього руху;
10) обліку та аналізу дорожньо-транспортних пригод, аварій, катастрофта їх наслідків, з урахуванням вимог статті 18 цього Закону;
11) розроблення методик аналізудорожньо-транспортних пригод, аварій, катастроф;
12) доступу до Державного реєстру безпеки дорожнього руху, передбаченого статтею 82 цього Закону, уповноважених представників органів державної влади, суб’єктів господарювання та громадян.
3. До повноваженьНаціональної поліції України у сфері дорожнього руху та його безпеки належать:
1) забезпечення безпеки дорожнього руху;
2) регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі;
3) впровадження та забезпечення функціонування у відповідності до вимог статті 81 цього Законусистеми фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, а також загальнодержавної мережі контрольно-вимірювальних засобів, що забезпечують її роботу;

4) здійснення обліку осіб, які допускаються до керування транспортними засобами;


5) розгляд справ про адміністративні правопорушення у передбачених законодавством випадках, накладення адміністративних стягнень із внесенням відповідної інформації до Державного реєстру безпеки дорожнього руху, передбаченого статтею 82 цього Закону;
6) оформлення матеріалів, ведення обліку та здійснення аналізу дорожньо-транспортних пригод на автомобільному транспорті;
7) надання допомоги потерпілим у дорожньо-транспортних пригодах;
8) забезпечення примусової евакуації, заборони або обмеження експлуатації транспортних засобів у випадках, передбачених статтями 39-41 цього Закону, а також евакуації пошкоджених транспортних засобів, у тому числі унаслідок дорожньо-транспортних пригод та надзвичайних ситуацій природного або техногенного характеру;
9) супроводження транспортних засобів у передбачених законодавством випадках;
10) видача дозвільних документів у сфері дорожнього руху та його безпеки, передбачених законодавством, у тому числі дозволів на перевезення великовагових, великогабаритних та небезпечних вантажів;
11) прийняття іспитів, видача ДОПНВ-свідоцтв про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, свідоцтв про підготовку уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів;
12) узгодження маршрутів та порядку дорожнього перевезення небезпечних вантажів, великовагових та великогабаритних вантажів із параметрами, що перевищують зазначені у статті 34 цього Закону;
13) участь у проведенні аудиту безпеки дорожнього руху;
14) направлення пропозицій в органи виконавчої влади та власникам автомобільних доріг(залізничних переїздів)щодо розроблення та впровадження заходів по забезпеченню безпеки дорожнього руху, усунення недоліків в утриманні автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, об’єктів та споруд на них;
15) надання рекомендацій щодо розроблення профілактичних заходів запобігання виникненню дорожньо-транспортних пригод.
4. Із Національною поліцією України узгоджуються:
1) маршрути організованого руху громадян і місць їх збору, порядок проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху;
2) умови та порядок руху колон у складі більш ніж п’яти механічних транспортних засобів, порядок буксирування двох і більше транспортних засобів;
3) встановлення та використання на транспортних засобах спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв, крім випадків, передбачених частиною п’ятою цієї статті;
4) інші питання, передбачені законодавством України.
5. Не потребує узгодження з Національною поліцією України у сфері дорожнього руху та його безпекивстановлення та використання відповідно до вимог нормативно-правових документів спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв на службових транспортних засобах, що використовуються для пересування осіб, стосовно яких здійснюється державна охорона, або на транспортних засобах поліції, оперативних або спеціальних транспортних засобах військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку в Збройних Силах України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державного департаменту України з питань виконання покарань, швидкої медичної допомоги, аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони, служб інкасації та перевезення цінностей Національного банку України та банків України, Управління державної охорони України, а такожвстановлення та використання світлових сигналів автожовтого (оранжевого) кольору:
- на автомобілях прикриття під час супроводження великовагових та великогабаритних транспортних засобів (якщо таке супроводження передбачено затвердженими спеціальним підрозділомцентрального органу державної виконавчої влади у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху умовами руху), а також колон транспортних засобів, у тому числі велосипедистів;
- на автомобілях технічної допомоги під час проведення відповідних робіт у межах проїзної частини, у тому числі завантаження та розвантаження транспортних засобів;
- на транспортних засобах дорожніх та комунальних служб, що здійснюють прибирання доріг(вулиць), вивезення сміття, підтримання дорожньої інфраструктури у належному експлуатаційному стані;
- на автобусах, що здійснюють перевезення організованих груп дітей.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#11 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:31

Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту та дорожнього господарства
1. Відносини, пов'язані з діяльністю центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту та дорожнього господарства, визначаються цим Законом, а також законами України "Про транспорт" та "Про автомобільний транспорт", "Про автомобільні дороги" та іншим законодавством України.
2. До повноваженьцентрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту та дорожнього господарства, належить розроблення:
1) правил перевезення пасажирів, вантажів (в тому числі небезпечних та швидкопсувних), а також проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобівавтомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами;
2) переліку доріг державного значення;
3) порядку проведення аудиту безпеки дорожнього руху;
4) ліцензійних умов діяльності, пов'язаної з будівництвом автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів та порядку контролю за їх додержанням;
5) ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та (або) вантажів автомобільним транспортомтапорядку контролю за їх додержанням;
6) єдиних вимог до обліку та здійснення аналізу дорожньо-транспортних пригод за участю міського електричного транспорту;
7) єдиних вимог щодо проектування, будівництва, реконструкції, ремонту, утримання та охорони автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів, програм їх будівництва;
8) нормативно-правових актів з питань забезпечення обов’язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації відповідно до міжнародних договорів;
9) порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, яким мають бути визначені: процедури оцінки відповідності транспортних засобів, їхніх частин та обладнання; перелік технічних приписів та методи випробувань транспортних засобів, їхніх частин та обладнання; види транспортних засобів, які підлягають затвердженню типу та індивідуальному затвердженню; порядок затвердження типу та індивідуального затвердження транспортного засобу, частин та обладнання; процедури оцінки та перевірки відповідності виробництва транспортних засобів, їхніх частин та обладнання; форми сертифікатів типу та сертифікатів відповідності транспортного засобу, частин та обладнання; умови видачі виробниками сертифікатів відповідності на підставі сертифікатів типу транспортних засобів, що виготовляють малими серіями, із застосуванням нових технологій, кінцевої серії; умови визнання документів стосовно затвердження типу та інших доказів відповідності транспортних засобів, їхніх частин та обладнання, наданих відповідно до міжнародних договорів та угод, укладених відповідно до законодавства; екологічні норми, позначення рівнів і кодів екологічних норм, методи випробувань транспортних засобів; правила маркування продукції затвердженого типу; умови визнання непневматичної підвіски, встановленої на ведучих осях, еквівалентною пневматичній; порядок визначення уповноважених органів затвердження типу, призначення та скасування призначення технічних служб, органів з індивідуального затвердження;
10) вимог до організації системи спеціального навчання та перевірки знань керівників, менеджерів (управителів) з перевезень та водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів;
11) положення про систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті та методичних рекомендацій щодо її розроблення та впровадження;
12) порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання;
13) порядку встановлення, налаштування, технічного обслуговування, ремонтування та перевірки пристроїв обмеження швидкості руху транспортних засобів.
3. До повноваженьцентрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту та дорожнього господарства,також належить:
1) погодження нормативно-технічної документації на конструкцію транспортних засобів (у тому числі при переобладнанні) у частині дотримання вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, прийняття участі у випробуваннях і прийманні зразків нових конструкцій транспортних засобів;
2) розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладення адміністративнихстягнень у передбачених законодавством випадках;
3) ліцензування діяльності суб'єктів господарювання (ліцензіатів), пов'язаної з будівництвом автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів;
4) виконання функцій наглядового органу в питаннях обов’язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації відповідно до міжнародних договорів;
5) ліцензування діяльності суб'єктів господарювання (ліцензіатів), пов’язаної з перевезенням пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом;
6) ведення обліку та здійснення аналізу дорожньо-транспортних пригод на міському автомобільному та електричному транспорті, з урахуванням вимог статті 18 цього Закону;
7) надання рекомендацій для розроблення профілактичних заходів запобігання виникненню дорожньо-транспортних пригод на міському автомобільному та електричному транспорті та контроль за їх виконанням;
8) направлення пропозицій в органи виконавчої влади та власникам автомобільних доріг щодо розроблення та впровадження заходів по забезпеченню безпеки дорожнього руху, усунення недоліків в утриманні автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, об’єктів та споруд на них;
9) участь у проведенні аудиту безпеки дорожнього руху;
10) визначення уповноважених органів затвердження типу, які видають сертифікати типу транспортного засобу, частин та обладнання і сертифікати відповідності;
11) визначення технічних служб, які виконують випробовування та (або) інспектування продукції та (або) перевірки відповідності виробництва відповідно до Женевської угоди 1958 року;
12) організація ведення реєстру сертифікатів типу та сертифікатів відповідності транспортних засобів та обладнання;
13) призначення та скасування призначення органів з індивідуального затвердження, які видають сертифікати відповідності транспортних засобів, їхніх частин та обладнання, щодо яких немає сертифікатів типу;

075]14) інші питання, передбачені законодавством України.


4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту та дорожнього господарства, є утримувачем і розпорядником Єдиної державної системи інформаційного забезпечення транспорту, порядок взаємодії якої з іншими інформаційними системами визначає Кабінет Міністрів України.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#12 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:32

Стаття 10. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері освіти та науки
1. До повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері освіти та науки відносно дорожнього руху та його безпеки належить розробленняна основі Типової програми підготовки (самопідготовки) водіїв транспортних засобів, розробленої та затвердженої Національним бюро:
1) стандартів професійно-технічної освіти для здобуття громадянами професії "водій транспортного засобу" тієї чи іншої категорії (категорій) у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах (закладах освіти) з урахуванням вимог розділу Х цього Закону;
2) програм навчання, перенавчання і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів у закладах освіти з урахуванням вимог розділу Х цього Закону;
2. До повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері освіти та науки відносно дорожнього руху та його безпеки також належать:
1) організація в дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх і професійно-технічних закладах освіти навчання різних груп населення нормам поведінки відповідно до цього Закону та відповідальності за їх порушення;
2) розроблення типових програм навчання учнів правил безпечної поведінки на дорозі у загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах;
3)облікзакладів освіти, пов’язаних з навчанням, перенавчанням і підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів;

4)інші повноваження, передбачені законодавством України.


Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#13 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:33


Стаття 11. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я
1. До повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за цим Законом належить участь у розробленніучбових програм навчання, перенавчання і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобіву закладах освіти.
2. До повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за цим Законом належить розроблення:
1) порядку медичного огляду і переогляду кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, з урахуванням вимог статті 24 цього Закону, проведення психофізіологічного тестування з оцінкою рівня професійно важливих психофізіологічних якостей, переліку медичних протипоказань фізичної і розумової здатності для керування транспортними засобами;
2) ліцензійних умов діяльності, пов’язаної з медичним оглядом кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів з метою виявлення фізичної та розумової здатності до керування транспортними засобами, проведенням огляду водіїв з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією лікарських препаратів, які впливають на здатність до керування, та порядку контролю за їх додержанням;
3) порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дієюлікарських препаратів, які впливають на здатність до керування, і проведення такого огляду;
4) програм підготовки з надання домедичної допомоги потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, контроль за їх виконанням;
5) порядку забезпечення соціального захисту та безпечних умов праці водіїв і контролю за його дотриманням, з урахуванням вимог статті 22 цього Закону.
3. До повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за цим Законом також належать:
1) ліцензування діяльності суб'єктів господарювання (ліцензіатів), пов’язаної з медичним оглядом кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів з метою виявлення фізичної та розумової здатності для керування транспортними засобами, проведенням огляду водіїв з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дієюлікарських препаратів, які впливають на здатність до керування транспортним засобом;
2) організація забезпечення потерпілих під час дорожньо-транспортних пригод екстреною медичною допомогою;

3) інші повноваження, передбачені законодавством України.


Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#14 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:33

Стаття 12. Статус, завдання та повноваження Національного бюро безпеки дорожнього руху
1. Національне бюро безпеки дорожнього руху (далі – Національне бюро) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері дорожнього руху та його безпеки шляхом координації діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та громадських організацій у цьому питанні, та напрацювання відповідних законодавчих змін, спрямованих на удосконалення дорожнього руху та підвищення його безпеки.
2. Особливості спеціального статусу Національного бюро обумовлюються його завданнями та повноваженнями,визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Національного бюро та державних уповноважених Національно бюро.
3. Національне бюро підконтрольне Верховній Раді України та підзвітне Кабінету Міністрів України. Національне бюро щорічно подає Кабінету Міністрів України звіт про свою діяльність. Національне бюро оприлюднює інформацію та надає її на запити відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
4. Національне бюро є юридичною особою, має рахунки в органах Державної казначейської служби України, бланки, печатку із своїм найменуванням та зображенням Державного Герба України.
5. Рішення Національного бюро, прийняті в межах його повноважень, обов'язкові для розгляду та виконання органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями.
6. Національне бюро утворюється у складі Голови та восьми державних уповноважених. Голова Національного бюро має першого заступника та заступника Голови Національного бюро, які призначаються з числа державних уповноважених.
6.1.Голова Національного бюро призначається на посаду на конкурсній основі та звільняється з посади Верховною Радою України.
6.2.Строк повноважень Голови Національного бюро становить сім років. Голова Національного бюро не може призначатися на цю посаду більше ніж на два строки підряд.
6.3.Перший заступник і заступник Голови Національного бюро з числа державних уповноважених призначаються на посади за поданням Прем'єр-міністра України та звільняються з посад Верховною Радою України. Прем'єр-міністр України вносить на розгляд Верховної Ради України подання про призначення на посади першого заступника і заступника Голови Національного бюро відповідно до пропозицій Голови Національного бюро.
6.4.Державні уповноважені, що подаються до складу Національного бюро Прем'єр-міністром України на конкурсній основі, мають представляти центральні органи державної виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері дорожнього руху та його безпеки відповідно до частини п’ятої статті 4 цього Закону (п’ять представників), а також спілки всеукраїнських громадських організацій, діяльність яких на протязі останніх п’яти років була пов’язана з напрацюванням законодавчих ініціатив у сфері дорожнього руху та його безпеки (три представника).
6.5. Державним уповноваженним може бути призначено виключно громадянина України, який досяг тридцяти п’яти років, має вищу юридичну або технічну освіту, стаж роботи (громадської діяльності) за фахом не менше семи років протягом останніх десяти років та стаж керування транспортними засобами не менш п’ятнадцяти років.
6.6. Строк повноважень державного уповноваженого Національного бюро становить сім років.
7. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Національного бюро здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Обсяг асигнувань з Державного бюджету України на утримання Національного бюро, у тому числі розмір видатків на оплату праці його працівників щорічно встановлюється Верховною Радою України окремим рядком під час затвердження державного бюджету.
8. Національне бюро є розпорядником коштів спеціального державного бюджетного фонду безпеки дорожнього руху, передбаченого статтею 20 цього Закону.
9. Структура, штатний розпис Національного бюро затверджується Головою Національного бюро в межах видатків згідно з кошторисом доходів і видатків. Гранична чисельність працівників Національного бюро затверджується Кабінетом Міністрів України.
10. Завданнями Національного бюро є:
1) дослідження проблем дорожнього руху, аналіз стану та причин дорожньо-транспортної аварійності в державі на підставі статистичних відомостей автоматизованих баз даних про дорожньо-транспортні пригоди, моніторинг та вивчення соціально-економічних аспектів проблеми забезпечення безпеки дорожнього руху;
2) узагальнення практики застосування та розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері дорожнього руху та його безпеки, правове, наукове, експертно-аналітичне дослідження проектів законів, нормативних актів у цій сфері, а також відповідальності за їх порушення на території України, що подаються до Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України суб’єктами права законодавчої ініціативи;
3) дослідження проблем та розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності здійснення державного та відомчого контролю і нагляду у сфері дорожнього руху та його безпеки;
4) планування та реалізація заходів з профілактики безпеки дорожнього руху за рахунок коштів спеціального державного бюджетного фонду безпеки дорожнього руху, передбаченого статтею 20 цього Закону.
11. До повноважень Національного бюро належать:
1) забезпечення інституціональних засад державного управління у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначених статтею 5 цього Закону;
2) проведення моніторингу та вивчення соціально-економічних аспектів проблеми забезпечення безпеки дорожнього руху;
3) аналіз стану та причин дорожньо-транспортної аварійності в державі на підставі інформації автоматизованих баз даних про дорожньо-транспортні пригоди, формування вимог до порядку обліку та аналізу дорожньо-транспортних пригод;
4) розроблення та надання пропозицій органам державної влади щодо вдосконалення та оперативного корегування державної політики та державних цільових програм у сфері дорожнього руху та його безпеки на підставі аналізу стану та причин дорожньо-транспортної аварійності в державі, а також узагальнення практики застосування законодавства у сфері дорожнього руху та його безпеки;
5) розроблення положення про діяльность аварійних комісарів у сфері дорожнього руху та його безпеки, передбаченого п.п. “23” частини другою статті 7 цього Закону;
6) забезпечення взаємодії міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та місцевої виконавчої влади, підприємств, установ та громадських організацій у сфері дорожнього руху та його безпеки;
7) контроль за виконанням державних цільових програм та результативністю роботи центральних органів виконавчої влади у сфері дорожнього руху та його безпеки;
8) розробленнярекомендацій щодо впровадження новітніх технологій і розробок у практичну діяльність органів державної влади, що забезпечують дорожній рух та його безпеку;
9) підготовка проектів технічних регламентівта процедур оцінки відповідностіщодо функціонуванняДержавного реєстру безпеки дорожнього руху, передбаченого статтею 82 цього Закону, а також контрольно-вимірювальних приладів (засобів), що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис в автоматичному режимі, передбачених частиною одинадцятою статті 81 цього Закону;
10) планування та координація заходів з профілактики безпеки дорожнього руху в межах коштів спеціального державного бюджетного фонду безпеки дорожнього руху, передбаченого статтею 20 цього Закону;
11) розгляд скарг та пропозицій учасників дорожнього руху відносно організації та забезпечення дорожнього руху.
12. Національне бюро розробляє та затверджує:
1) плани проведення профілактичних та пропагандистських заходів з питань безпеки дорожнього руху серед населення, у тому числі з використанням засобів масової інформації;
2) єдині вимоги до Центрів тестування водіїв транспортних засобів, передбачених частиною третьою статті 74 цього Закону;
3) порядок та правила приймання теоретичних тестів і тестів на навички і поведінку водія під час складання іспитів для отримання громадянами права керування транспортними засобами з урахуванням вимог розділу XI цього Закону;
4) положення про діяльность екзаменаторів, включно із порядком їх навчання, перепідготовки, підвищення кваліфікації, складання екзаменів на відповідність знань відповідному кваліфікаційному мінімуму, а також умовами допуску до приймання іспитів для отримання громадянами права керування транспортними засобами у відповідності до вимог статей 76 та 77 цього Закону;
5) типову програму підготовки (самопідготовки) або підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.
13. До повноважень Національного бюро належать: акредитація навчальних закладів, що здійснюють підготовку екзаменаторів; допуск екзаменаторів до проведення іспитів для отримання громадянами права керування транспортними засобами; атестація осіб, що здійснюють навчання практичному водінню кандидатів у водії.
14. Виключно Національним бюро затверджуються:
1) єдині вимоги до порядку, обліку та здійснення аналізу дорожньо-транспортних пригод;
2) єдиний перелік питань, у відповідності до вимог статті 76 цього Закону, для проведення теоретичних тестів під час складання іспитів для отримання громадянами права керування транспортними засобами;
15. З Національним бюро, або уповноваженою ним установою (підприємством, організацією) погоджується оприлюднення, опублікування, розповсюдження або тиражування неофіційних перекладів цього Закону, коментарів до нього, а також будь-якої навчально-методичної літератури на основі цього Закону в частині відповідності його вимогам.
16. До повноважень Національного бюро можуть належати інші питання, передбачені законодавством України.
17. Національне бюро має право:
1) розробляти і вносити на розгляд Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України пропозиції стосовно формування та реалізації державної політики, поліпшення діяльності органів місцевого самоврядування та їх виконавчої влади, підприємств, установ та організацій з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, фінансування відповідних заходів, визначення концептуальних напрямів створення та розвитку національної системи забезпечення безпеки дорожнього руху, залучення інвестицій, спрямованих на її розвиток, використання можливостей вітчизняних підприємств, установ та організацій у розв'язанні нагальних проблем безпеки дорожнього руху, удосконалення національного законодавства, створення міжнародної договірно-правової бази щодо співробітництва з цих питань тощо;
2) одержувати в установленому порядку від органів центральної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;
3) заслуховувати на своїх засіданнях інформацію керівників органів центральної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності з питань забезпечення безпеки дорожнього руху;
4) утворювати експертні та робочі групи, залучати до участі в них працівників державних органів, підприємств, установ та організацій (за згодою їх керівників), провідних учених, висококваліфікованих спеціалістів-практиків, представників громадських організацій та фондів, зокрема міжнародних;
5) ініціювати проведення в установленому порядку перевірки виконання вимог законодавства з питань забезпечення безпеки дорожнього руху органами центральної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#15 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:33

Стаття 13. Повноваження органів місцевого самоврядування та місцевої виконавчої влади
1. До повноважень органів місцевого самоврядування та місцевої виконавчої владиу сфері дорожнього руху та його безпеки належать:
1) участь у реалізації єдиної державної політики в галузі дорожнього руху та його безпеки шляхом виконання вимог законодавства та рішень центральних органів виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку;
2) участь у розробленні державних цільових програм (заходів) розвитку дорожнього руху та його безпеки на автомобільних дорогах загального користування державного значення;
3) розробка, затвердження та реалізація місцевих цільових програм (заходів) розвитку дорожнього руху та його безпеки на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення, вулицях і дорогах, залізничних переїздах міст та інших населених пунктів;
4) планування та координація заходів з профілактики безпеки дорожнього руху за рахунок коштів спеціальних місцевих бюджетних фондів безпеки дорожнього руху, передбачених статтею 20 цього Закону;
5) прийняття нормативних актів з питань дорожнього руху та його безпеки, за винятком тих, що належать до компетенції центральних органів державної виконавчої влади;
6) розроблення порядкупримусової евакуації транспортних засобівз метою зміни місця їх розташування для забезпечення безперешкодного руху інших транспортних засобів або пішоходів;
7) участь у проведенні аудиту безпеки дорожнього руху;
8) розгляд справ про адміністративні правопорушення у передбачених законодавством випадках і накладення адміністративних стягнень;
9) погодження проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг;
10) розроблення пропозицій, планів, проектів та схем стосовно: обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт; проектів та схем організації дорожнього руху, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів організованого руху громадян і місць їх збору; розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах малих архітектурних форм (кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів);порядку проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху;
11) організація дорожнього руху на території області, міста і району, впровадження генеральних планів, проектів згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації екологічно безпечних умов дорожнього руху;
12) забезпечення розвитку мережі місцевих автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, їх утримання та охорони;
13) організація на території обслуговування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів;
14) облік дорожньо-транспортних пригод на території обслуговування, виявлення місць їх концентрації та аварійно-небезпечних ділянок доріг(вулиць) і залізничних переїздів, здійснення невідкладних заходів щодо ліквідації причин, які призводять до небезпеки для дорожнього руху;
15) розроблення профілактичних заходів щодо запобігання виникненню дорожньо-транспортних пригод та контроль за їх виконанням;
16) організація та здійснення заходів щодо медичного забезпечення у сфері безпеки дорожнього руху, надання своєчасної домедичної і медичної допомоги постраждалим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
17) створення умов для забезпечення функціонування та своєчасного і якісного надання екстреної медичної допомоги;
18) здійснення та фінансування заходів, пов'язаних із профілактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму;
19) організація і забезпечення навчання різних соціально-вікових груп населення цього Закону, планування заходів, пов'язаних із профілактикою його безпеки, та контроль за їх виконанням;
20) проведення роботи з пропаганди безпеки дорожнього руху, вимог екологічної безпеки;
21) сприяння розвитку мережі технічного обслуговування, ремонту транспортних засобів та здійснення обов'язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації;
22) прийняття рішень про розміщення та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів та стоянок таксі на вулицях і дорогах населених пунктів;
23) організація забезпечення індивідуальних власників транспортних засобів платними стоянками та колективними гаражами, встановлення порядку і здійснення заходів щодо забезпечення охорони транспортних засобів на платних стоянках та в колективних гаражах;
24) розбудова та забезпечення функціонування на території обслуговування,у відповідності до вимог статті 81 цього Закону, мережі контрольно-вимірювальних засобів, що забезпечують роботу системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі;
25) керівництво роботою зі стягнення податків, зборів та інших обов'язкових платежів у сфері дорожнього руху.
Органи місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій у сфері дорожнього руху мають право розглядати і вирішувати інші питання, які відповідно до законодавства України належать до їх відання.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#16 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:34

Стаття 14. Участь міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та об'єднань громадян у забезпеченні безпеки дорожнього руху
1. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та об'єднання у межах своєї компетенції забезпечують безпеку дорожнього руху, несуть відповідальність за виконання державних і галузевих програм у сфері дорожнього руху, видають нормативно-правові акти про дорожній рух, що не суперечать законодавству про дорожній рух, сприяють підприємствам, установам та організаціям, що входять до їх складу, у здійсненні заходів, спрямованих на забезпечення безпеки дорожнього руху.
2. Підприємства, установи та організації усіх форм власності та господарювання розробляють і здійснюють заходи для забезпечення і пропаганди безпеки дорожнього руху, проводять у трудових колективах профілактичну роботу з дотримання вимог законодавства про дорожній рух, за згодою з первинними профспілковими організаціями включають до колективних договорів вимоги щодо форм заохочення членів трудового колективуза належне виконання ними обов'язків учасниківдорожнього руху, або впливу – за порушення цих обов’язків, встановлених законодавством України про дорожній рух.
3. Органи державної влади та органи місцевогосамоврядування мають сприяти громадським оргаізаціям, об'єднанням громадян та громадянам у здійсненні ними заходів щодо підвищеннябезпеки,комфорту та культури дорожнього руху.
4. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування залучають об’єднаннягромадян та громадян до процесу формування і реалізації державної політики у сфері дорожнього руху та його безпеки і враховувати їхні пропозиції, зауваження та скарги з цих питань.
5. Держава забезпечує проведення пільгової податкової політики щодо суб’єктів господарювання усіх форм власності, головною метою яких є проведення заходів з підвищення безпеки, комфорту та культури дорожнього руху.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#17 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:34

Стаття 15. Повноваження та обов’язки власників автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та посадових осіб, які відповідають за їх будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування
1. Правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг визначаються Законом "Про автомобільні дороги" та іншим законодавством України.
2. До повноважень власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належать:
1) забезпечення безперешкодних, безпечних, економних та комфортних умов дорожнього руху, своєчасне виявлення та усунення перешкод дорожньому руху, термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах, а у разі неможливості – невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;
2) забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов;
3) розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження;
4) обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху, системами термінового зв'язку для виклику поліції, екстреної медичної допомоги і технічної допомоги та їх утримання, проведення робіт зі створення і утримання придорожніх зелених насаджень, влаштування місць для зупинок і стоянок транспортних засобів, відпочинку учасників дорожнього руху та створення інших об'єктів дорожнього сервісу;
5) визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів, участь у розробці положень про спеціальні структури управління дорожнім рухом, забезпечення роботи спеціалізованих служб зі здійснення заходів щодо організації дорожнього руху;
6) передача права на будівництво, експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів, комунальних та інших споруд, прокладання комунікацій, на захисні роботи і споруди, сервісні споруди та обладнання іншим юридичним особам відповідно до законодавства України;
7) проведення аналізу аварійності на підвідомчих автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах, виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху;
8) компенсація збитків власникам транспортних засобів за рішеннями судових органів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів;
9) визначення маршрутів руху великогабаритних і великовагових транспортних засобів;
10) участь у розробці положень про спеціальні структури управління дорожнім рухом;
11) організація і здійснення заходів, спрямованих на захист довкілля;
12) вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях;
13) погодження пропозицій, планів, проектів та схем стосовно: обладнання засобамирегулювання дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт; проектів та схем організації дорожнього руху; маршрутів руху пасажирського транспорту; розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах малих архітектурних форм та тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (кіосків, павільйонів, об’єктів зовнішньої реклами, пересувних торговельних пунктів); маршрутів організованого руху громадян і місць їх збору, а також порядку проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху.
3. Посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані:
1) забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
2) вживати заходів для превентивного виявлення причин і умов, які можуть ускладнювати дорожній рух та створювати загрозу безпеці дорожнього руху;
3) при виявленні або виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасного інформування про них учасників дорожнього руху, а при необхідності забороняти або обмежувати рух до відновлення безпечних умов руху;
4) впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів шляхом позначення місць виконання робіт, розташування на дорозі машин і механізмів, будівельних матеріалів тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і в умовах недостатньої видимості – сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами;
5) після закінчення робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження;
6) у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла.
4. Особи, які відповідають за експлуатацію під'їзних і ґрунтових доріг, у тому числі на будівельних майданчиках, а також водії транспортних засобів зобов'язані вжити заходів щодо запобігання виносу транспортними засобами землі, каміння або інших матеріалів на автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#18 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:34

Розділ III. СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА НОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОРОЖНЬОГО РУХУ


Стаття 16. Завдання стандартизації та нормування дорожнього руху
Стандартизація та нормування дорожнього руху провадяться з метою встановлення обов'язкових норм, нормативів,правил, вимог щодо організації та безпеки дорожнього руху.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#19 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:35

Стаття 17. Стандарти, норми і нормативи у сфері дорожнього руху та його безпеки
1. Стандарти у сфері дорожнього руху та його безпеки визначають поняття і терміни, порядок та вимоги щодо застосування засобів організації дорожнього руху,методи здійснення контролю за станом організації дорожнього руху і забезпеченням його безпеки, вимоги щодо запобігання шкідливому впливу транспорту на життя і здоров'я людини та навколишнє природне середовище, інші питання, пов'язані з дорожнім рухом. Стандарти у сфері дорожнього руху та його безпеки розробляються та вводяться в дію в порядку, що встановлюється законодавством України.
Норми і нормативи у сфері дорожнього руху та його безпеки мають бути спрямовані на створення безперешкодного дорожнього руху, безпечних і комфортних умов для всіх його учасників, на розвиток природної мобільності населення,охорони довкілля, життя і здоров'я людини.Зменшення капітальних витрат за рахунок скорочення заходів, що впливають на безпеку дорожнього руху, забороняється.
2. Обмеження вільного доступу учасників дорожнього руху до національних стандартів, норм і нормативів у сфері дорожнього руху та його безпекизабороняється.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#20 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:35

Розділ IV. ПЛАНУВАННЯ ТА ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ


Стаття 18. Загальні положення єдиної системи обліку показників дорожнього руху та його безпеки
1. В Україні існує єдина система статистичних спостережень в галузі дорожнього руху та його безпеки,яка визначається Законом України "Про державнустатистику" та узгоджується з міжнародними стандартами іметодологією.
2. Забезпечення статистичних спостережень в галузі дорожнього руху та його безпеки здійснюють спеціально уповноважені державні органи, які щорічно готують і оприлюднюють національну доповідьпро стан безпеки дорожнього руху в Україні, а саме: центральний орган виконавчої влади в галузі статистики(загальна статистика), Національне бюро(аналіз), Національна поліція України(статистика правопорушень у сфері дорожнього руху та дорожньо-транспортних пригод).
3. Основними статистичними показниками у сфері дорожнього руху та його безпеки є:
1) кількість зареєстрованих транспортних засобів на 100 тис. населення;
2) кількість дорожньо-транспортних пригод, скоєних за певний період в розрахунку на 100 тис. населення;
3) кількість дорожньо-транспортних пригод, скоєних за певний період в розрахунку на 100 км автомобільних доріг;
4) кількість осіб, які загинули в дорожньо-транспортних пригодах за певний період в розрахунку на 100 тис. населення;
5) кількість осіб, які отримали травми в дорожньо-транспортних пригодах в розрахунку на 100 тис. населення;
6) розподіл випадків смертності і травматизму в дорожньо-транспортних пригодах за основними групами учасників дорожнього руху;
7) обсягщорічних фінансових збитків від дорожньо-транспортних пригод.
4. Органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації можуть розширити перелік статистичних показників, якщо це необхідно для прийняття рішень в межах компетенції, наданої їм цим Законом.
5. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та об'єднання не вправі запроваджувати звітність, не передбачену єдиною системою державного обліку показників дорожнього руху і його безпекиі Єдиною державною системою інформаційного забезпечення транспорту.
6. Для вирішення державних та галузевих проблем, виконання аналізу регуляторного впливу та відстеження результативності регуляторних актів у сфері безпечності руху і захистудовкілля центральні органи виконавчої влади можуть запроваджувати необхідні статистичні дослідження, для чого відповідно до законодавства отримувати необхідну інформацію від органів, які таку інформацію мають.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.





Количество пользователей, читающих эту тему: 1

0 пользователей, 1 гостей, 0 анонимных

Анализ сайта онлайн
Loading the player...