Перейти к содержимому


- - - - -

ЗУ "Про дорожній рух та його безпеку" (проект 28.02.2016)


Сообщений в теме: 91

#21 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:36

Стаття 19. Планування заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху
1. Органи держаної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції здійснюють підготовку, затвердження і реалізацію відповідних програм забезпечення безпеки дорожнього руху. Їх розробка здійснюється на основі програмно-цільового підходу, раціонального поєднання територіального та галузевого планування, формування взаємопов'язаних збалансованих показників з урахуванням соціально-економічних і екологічних умов конкретного регіону, рівня розвитку дорожньої мережі, стану аварійності та інших показників єдиної системи державного обліку дорожнього руху та його безпеки.
2. Програма забезпечення безпеки дорожнього руху повинна включати:
1) аналіз стану безпеки дорожнього руху та прогноз на певний період;
2) конкретні обґрунтовані цільові орієнтири;
3) шляхи вирішення проблеми;
4) перелік заходів, реалізація яких дозволить досягти намічених цілей;
5) вартість заходів програми та джерела її фінансування;
6) форми і періодичність контролю за виконанням програми;
7) механізми корегування програми на етапі виконання.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#22 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:36

Стаття 20. Фінансування заходів щодо розвитку дорожнього руху та його безпеки
1. Фінансування заходів щодо розвитку дорожнього руху, передбачених цільовими державними або місцевими програмами, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, відрахувань міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань, позабюджетних коштів та з інших джерел, не заборонених законодавством України.
2. Основоположним принципом фінансування заходів щодо забезпечення (профілактики) безпеки дорожнього руху є принцип, за якимпорушники правил дорожнього руху фінансують його безпеку. Фінансування таких заходів, передбачених цільовими державними або місцевими програмами, здійснюється за рахунок коштів спеціального державного та спеціальних місцевих бюджетних фондів безпеки дорожнього руху.
3. Джерелом наповнення спеціальних фондів є кошти, спрямовані за цільовим призначенням у визначеному цим Законом порядку з державного та місцевих бюджетів, а також кошти від отриманих штрафів за адміністративні правопорушення у сфері дорожнього руху та його безпеки, які розподіляються між спеціальним державним і спеціальними місцевими фондами у відношенні 50 на 50 відсотків.
4. Обсяг коштів державного бюджету, що спрямовуються за цільовим призначенням на забезпечення безпеки дорожнього руху шляхом зарахування до спеціального державного фонду, має складати не менше 3 відсотків від суми, передбаченої на утримання та розбудову автомобільних дорог загального користування державного значення.
5. Обсяг коштів місцевих бюджетів, що спрямовуються за цільовим призначенням на забезпечення безпеки дорожнього руху шляхом зарахування до спеціальних місцевих фондів, має складати не менше 5 відсотків від суми, передбаченої на утримання та розбудову автомобільних дорог загального користування місцевого значення, вулиць і доріг, залізничних переїздів міст та інших населених пунктів.
6. При розробленні та затвердженні державного та місцевого бюджетів органи державної влади тамісцевого самоврядування зобов’язані передбачати кошти на фінансування затверджених цільових програм (заходів) щодо розвитку дорожнього руху та його безпеки.
7. Кошти спеціальних бюджетних фондів безпеки дорожнього руху можуть витрачатися виключно зацільовим призначенням – для фінансування заходів щодо забезпечення (профілактики) безпеки дорожнього руху, у тому числі на впровадження, розбудову, модернізацію та забезпечення експлуатації системи автоматичної фіксації правопорушень у сфері дорожнього руху та його безпеки. Витрачання коштів за будь-яким іншим призначенням або їх передача до загальних бюджетів забороняється.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#23 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:36

Розділ V. МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ


Стаття 21. Організація медичного забезпечення безпеки дорожнього руху
1. Формування та реалізація державної політики з питань медичного забезпечення у сфері безпеки дорожнього руху, визначення пріоритетних напрямків його розвитку здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
2. Організація забезпечення потерпілих під час дорожньо-транспортних пригод екстреною медичною допомогою здійснюється відповідно до Закону України "Про екстрену медичну допомогу" та планів, які щорічно розробляються та затверджуються місцевими державними адміністраціями.
3. Забезпечення потерпілих внаслідок дорожньо-транспортних пригод та інших учасників дорожнього руху екстреною медичною допомогою та іншою медичною допомогою здійснюється закладами охорони здоров'я, які, відповідно до затверджених планів, закріплені за конкретними ділянками автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та мають можливість для надання такої допомоги у цілодобовому режимі.
4. З метою надання невідкладної медичної та іншої допомоги потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, незалежно від стану їх здоров’я та свідомості,транспортні засоби можуть обладнуватись технічними засобами, що дозволяють в автоматичному режимі повідомляти служби екстреного виклику про час та місце скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Порядок взаємодії служб екстреного виклику у разі отримання в автоматичному режимі повідомлення про дорожньо-транспортну пригодувизначається Кабінетом Міністрів України.
5. На автомобільних дорогах державного значення, вулицях та на залізничних переїздах встановлюються відповідні дорожні знаки з інформацією про найближчий заклад охорони здоров'я, який може забезпечити надання медичної допомоги, напрямок руху та відстань до нього, а також про його телефонні номери і номери виклику екстреної медичної допомоги "103" та екстреного виклику "112".Відстань між такими дорожніми знаками повинна складати не більше10 км.
Інші заклади охорони здоров'я, що знаходяться у безпосередній близькості від автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мають бути забезпечені необхідним медичним обладнанням згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, і позначені дорожнім знаком 6.1 "Пункт першої медичної допомоги"(додаток 3).
6. Зазначені заклади охорони здоров'я мають бути обладнані засобами зв’язку. На дорогахєвропейської мережі (Є), міжнародних (М), національних (Н), регіональних (Р) та територіальних (Т) закріплені заклади охорони здоров’я та станції екстреної (швидкої) медичної допомоги забезпечуються також системою сигнально-викличного зв'язку.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#24 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:36

Стаття 22. Обов'язки адміністрації підприємств, установ і організацій щодо забезпечення соціального захисту та безпечних умов праці водіїв і контролю за їх дотриманням
1. Адміністрація підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання, до штатів яких входять водії, зобов'язана:
1) організовувати обов'язкове страхування кожного водія на випадок нещасної події;
2) організовувати роботу водіїв згідно з законодавством України, режимом праці і відпочинку;
3) запроваджувати заходи, спрямовані на зниження напруженості праці і втомлюваності водіїв;
4) забезпечувати водіїв санітарно-побутовими приміщеннями і обладнанням, а також приміщеннями для здійснення медичного контролю за станом здоров'я водіїв;
5) організовувати за участю структурних підрозділів в галузі охорони здоров'я місцевих органів виконавчої влади проведення профілактичної роботи з метою підвищення рівня компетентності кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів з питань надання домедичної допомоги.
2. Контроль за умовами праці водіїв, виконанням вимог органів державного нагляду, міжвідомчого і відомчого контролю для усунення порушень діючих правил по охороні праці і стандартів безпеки праці на робочих місцях водіїв здійснюють відповідні служби міністерств, відомств, концернів, корпорацій та інших об'єднань, первинні профспілкові організації, а також органи санітарно-епідеміологічної служби.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#25 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:38

Стаття 23. Медична підготовка водіїв і посадових осіб Національної поліції України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України
1. Відповідні посадові особи,а також водії транспортних засобівНаціональної поліції України, Міністерства надзвичайних ситуацій України,військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України,зобов'язані володіти практичними навичками з надання домедичної допомоги потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод, раз на 3 роки проходити відповідну підготовку в учбових центрах за програмами, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
2. Посадові особи Національної поліції України, Міністерства надзвичайних ситуацій України,військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, які здійснюють безпосередній нагляд за дорожнім рухом, зобов'язані стежити за укомплектуванням патрульних автомобілів і приміщень стаціонарних постів медичним майном і медикаментами для надання домедичної допомоги потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод згідно з переліком, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
3. Відповідальність за зберігання в транспортних засобах спеціальних медичних аптечок та їх укомплектування покладається на закріплених за ними водіїв.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#26 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:38

Стаття 24. Медичний огляд і переогляд кандидатів у водії і водіїв транспортних засобів
1. Психофізіологічний стан та стан здоров’я кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів мають відповідати мінімальним стандартам фізичної і розумової придатності до керування транспортними засобами.
2. До переліку медичних протипоказань до керування транспортними засобами не можуть включатися захворювання, вади та стани, які фактично не заважають особі сприймати у достатньому обсязі дорожню обстановку та/або діяти на органи керування транспортним засобом.
3. Проведення психофізіологічного тестування з оцінкою рівня розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей, необхідних для безпечного керування транспортними засобами, і медичний огляд проводяться з метою гарантування дотримання мінімальних стандартів фізичної і розумової придатності водія щодо керування транспортними засобами, визначення здатності кандидатів у водії і водіїв за станом їх фізичного і психічного здоров’я та психофізіологічними якостями до безпечного керування транспортними засобами. Зазначений медичний огляд включає: попередні, періодичні, а також позачергові огляди, зумовлені необхідністю.
Попередній медичний огляд осіб, що бажають отримати право керування транспортними засобами,проводиться лише після проведення психофізіологічного тестування з оцінкою рівня розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей, необхідних для безпечного керування транспортними засобами, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
4. Медичні огляди кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів поділяються на: попередні, періодичні, а також позачергові огляди. При проведенні попереднього, періодичного і позачергового медичного огляду водіїв обов’язково враховуються результати профілактичного наркологічного огляду особи, дані щодо перебування її на психіатричному обліку за місцем проживання і висновок психофізіологічної експертизи.
4.1. Попередньому медичному огляду підлягають особи, що бажають отримати право керування транспортними засобами.
4.2. Періодичному медичному огляду підлягають водії транспортних засобів для підтвердження права на керування транспортним засобом:
віком до 55 років (включно) – один раз на 10 років;
віком від 56 до 75 років (включно) – один раз на 5 років;
віком від 76 років і більше – один раз на 3 роки.
4.2.1. Водії, які виконують роботи з перевезення пасажирів та вантажів, підлягають періодичному медичному огляду один раз на два роки, а водії віком від 60 років – щорічно.
4.2.2. Періодичний медичний огляд водіїв транспортних засобів проводиться за рахунок коштів підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.
4.2.3.Водії, відносно яких у встановленому законодавством порядку було виявлено факт керування транспортним засобом у стані алкогольного,наркотичного чи іншого сп’яніння або піддієюлікарських препаратів, що впливають на здатність до керування транспортними засобами, але не позбавлені права керування транспортними засобами відповідно до законодавства, проходять медичні огляди двічі на рік протягом трьох років після виявлення доведеногофакту керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що впливають на здатність до керування транспортними засобами.
4.3. Позачерговий медичний огляд водія транспортного засобу проводиться за ініціативи посадової особи, що здійснює контроль у сфері дорожнього руху, а також за направленням перевізника, на підставі медичних даних про стале погіршення стану здоров'я водія чи виявлення ознак захворювання або вади (дані листків непрацездатності тощо), визначених уПерелікузахворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами.Перелік медичних протипоказань (захворювань і вад), за наявності яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
4.3.1. У разі відмови водія від проходження позачергового медичного огляду перевізник зобов'язаний вжити заходів щодо недопущення водія до керування транспортним засобом відповідної категорії.
4.3.2. Порядок проведення медичних оглядів і направлення водіїв на позачергові оглядивизначається центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.
4.4. Для водіїв, позбавлених права керування транспортними засобами за керування ними у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під дієюлікарських препаратів, що впливають на здатність до керування, позачерговий медичний огляд проводиться за направленням уповноваженої посадової особи Національної поліції.
4.5. Відносно водіїв, які здійснюють регулярні грубіпорушення у сфері дорожнього руху та його безпеки (тричі та більшепротягом року) уповноважена посадова особа Національної поліціїскладає протокол та направляє його до суду для розгляду питання про обов’язкове проходження таким водіємпсихофізіологічного тестування з оцінкою рівня розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей, необхідних для безпечного керування транспортними засобами. До отримання результатів психофізіологічного тесту водійське посвідчення підлягає тимчасовому вилученню у встановленому законодавством порядку.
5. Фахівці (посадові особи) медичних закладів, що проводять психофізіологічне тестування з оцінкою рівня розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей, необхідних для безпечного керування транспортними засобами,та медичні огляди кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів,несуть персональну відповідальність згідно із законодавством України за висновок щодо допущення (недопущення) кандидата у водії або водія до керування транспортними засобами певної категорії за результатами проведення психофізіологічного тесту або медичного огляду.
6. Відомості щодо результатів проведення попередніх, періодичних і позачергових медичних оглядів з метою підтвердження фізичної і розумової придатності особи до керування транспортними засобами відображаються у Державному реєстрі безпеки дорожнього руху, передбаченому статтею 82 цього Закону.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#27 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:38

Розділ VI. ОРГАНІЗАЦІЯ, ОБМЕЖЕННЯ АБО ЗАБОРОНА ДОРОЖНЬОГО РУХУ


Стаття 25. Організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах
1. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється цим Законом.Використовувати дороги (вулиці) не за призначенням дозволяється з урахуванням вимог статей 36-38 Закону України "Про автомобільні дороги".
Організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів та автоматизованих систем керування дорожнім рухом відповідно до правил, норм, нормативів істандартів у сфері дорожнього руху та його безпеки, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху. До вказаних проектів і схем за приписами (вимогами)уповноважених посадових осіб Національної поліції Україниможуть бути внесені зміни та доповнення.Технічні засоби та автоматизовані системи керування дорожнім рухом повинні відповідати вимогам правил, норм, нормативів та стандартів у сфері дорожнього руху та його безпеки.
2. Організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, – органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах – центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами; на залізничних переїздах – центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті.
3. Зміни в організації дорожнього руху з метою підвищення пропускної спроможності доріг (вулиць), залізничних переїздів, чи(та)інтенсивності руху транспортних засобів за рахунок зниження рівня безпеки дорожнього руху не допускаються.
4. У разі виникнення загрози безпеці дорожнього руху, перешкод у русі транспортних засобів і пішоходів,за вимогою уповноважених представників Національної поліції Українивідповідні посадові особи, що представляють інтереси власника дороги або суб’єкта господарювання, що експлуатує таку дорогу, зобов'язані внести оперативні зміни в організацію дорожнього руху і вжити необхідних заходів щодо усунення перешкод.
В разі невиконання зазначених заходів по забезпеченню безпеки дорожнього руху, на вимогу Національної поліції України уповноважені підприємства органів виконавчої влади або власники доріг зобов'язані обмежити або закрити рух на таких ділянках вулиць і доріг до відновлення безпечних умов руху на них.
5. Заходи з ліквідації причин та умов виникнення місць концентрації дорожньо-транспортних пригод виконуються позачергово.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#28 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:39

Стаття 26. Обмеження або заборона дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах
1. При виконанні робіт в смузі відведення автомобільної дороги, вулиці чи залізничного переїзду, якщо це загрожує безпечному чи безперебійному руху транспорту і пішоходів, організації, що відповідають за утримання автомобільної дороги, вулиці та залізничного переїзду, можуть закрити чи обмежити рух на основі погодженого з уповноваженим підрозділом Національної поліції Україниордера, який видається відповідним дорожнім органом, а в містах – службою місцевого державного органу виконавчої влади та місцевого самоврядування. У ордері викладаються умови заборони або обмеження руху, порядок інформування про це учасників дорожнього руху, заходи щодо безпеки дорожнього руху і строки проведення робіт.
Порушення цього порядкутягне за собою матеріальну відповідальність організацій, що виконують роботи.
2. Обмеження або заборона руху можливі лише за рішенням органів місцевого самоврядування або їх виконавчих органів у випадках, пов'язаних із стихійними явищами,у тому числі за складних погодних умов літнього та зимового періодів, а також з необхідністю виконання аварійних чи будівельних робіт на дорозі, про що повідомляється місцевим органам державної виконавчої влади і уповноваженому підрозділу Національної поліції України.
3. На проїзній частині забороняється встановлення предметів, що перешкоджають проїзду чи паркуванню транспортних засобів, а на тротуарі – що перешкоджають руху пішоходів та паркуванню транспортних засобів, за винятком випадків:
1) оформлення дорожньо-транспортної пригоди;
2) виконання дорожніх робіт, у тому числі пов'язаних із зайняттям проїзної частини чи тротуарів;
3) обмеження або заборони руху транспортних засобів та пішоходів, заборони зупинки та стоянки транспортних засобів у випадках, передбачених законодавством.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#29 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:39

Стаття 27. Обмеження або заборона дорожнього руху під час проїзду окремих осіб, щодо яких здійснюється державна охорона
1. Тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, пішоходів на окремих ділянках вулиць, автомобільних доріг дозволяється під час проїзду автомобільним транспортом Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, а також глав іноземних держав, парламентів і урядів, керівників міжнародних міжурядових організацій та іноземних делегацій, які перебувають в Україні з офіційним візитом. Супроводження транспортних засобів, у яких пересуваються глави іноземних держав, парламентів і урядів, керівники міжнародних міжурядових організацій та іноземних делегацій, які перебувають в Україні з офіційним візитом, здійснюється з урахуванням принципу взаємності.
2. Безпечний та безперешкодний проїзд транспортних засобів з особами, зазначеними в частині першій цієї статті, забезпечується відповідними підрозділами Національної поліції, Управління державної охорони України шляхом запровадження тимчасових обмежень, заборони руху інших учасників дорожнього руху або його регулювання уповноваженим підрозділом Національної поліції.
Супроводження таких транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліціїз використанням спеціальних автомобілів.
3. Тимчасове обмеження або заборона руху транспортних засобів, пішоходів на окремих ділянках вулиць, автомобільних доріг встановлюється не раніше ніж за п'ять хвилин до та відміняться не пізніше ніж через три хвилини після проїзду осіб, зазначених у частині першій цієї статті.
4. Під час проїзду автомобільного транспорту з особами, зазначеними в частині першій цієї статті, дозволяється рух автомобілів спеціалізованих санітарних бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, оперативно-рятувальних та інших аварійних служб, які виконують невідкладні службові завдання, відповідно до вимог частини третьоїстатті 66 цього Закону.
5. Тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, пішоходів на окремих ділянках вулиць, автомобільних доріг під час проїзду автомобільним транспортом інших осіб, крім зазначених у частині першій цієї статті, забороняється.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#30 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:39

Розділ VII. ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ


Стаття 28.Основні вимоги щодо ввезення на територію України, допуску до вільного обігу транспортних засобів та їх складових частин
1. Конструкція та технічний стан транспортних засобів та їх складових частин повинні відповідати вимогам технічних приписів, правил, норм і нормативів.
2. Під технічними приписами, правилами, нормами і нормативами у цьому Законі розуміють:Правила Європейської Економічної Комісії Організації Об`єднаних Націй (Правила ЄЕК ООН) – міжнародні технічні регламенти, які є додатками до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та (або) використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, підписаної 20 березня 1958 року в м. Женева, з поправками 1995 року (Женевська угода 1958 року); Приписи ЄЕК ООН − міжнародні технічні регламенти стосовно вимог до транспортного засобу в рамках Угоди про прийняття єдиних технічних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів, підписаної 13 листопада 1997 року в м. Відень (Віденська угода 1997 року); нормативно-правові акти, зокрема технічні регламенти, а також технічні вимоги, що стосувалися певних категорій транспортних засобів до їх першої державної реєстрації.
3. Митне оформлення транспортного засобу нового або такого, який був у користуванні, його складових частин на митну територію України з метою вільного обігу, а також першу державну реєстрацію транспортного засобу, введення в обіг його складових частин здійснюють за наявності сертифіката відповідності, виданого згідно з частиною 4 цієї статті.
4. Сертифікат типу транспортного засобу, його частин видає уповноважений орган затвердження типу. Сертифікат відповідності на кожний новий транспортний засіб або партію частин, щодо яких є чинний сертифікат типу, видає виробник або його уповноважений представник – резидент України. Сертифікат відповідності на кожний транспортний засіб або партію частин, щодо яких немає чинного сертифіката типу, видає уповноважений орган затвердження типу або орган з індивідуального затвердження. Видача сертифікатів типу та сертифікатів відповідності здійснюється відповідно до порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання.
5. Сертифікат відповідності, виданий згідно з частиною 4 цієї статті, для митного оформлення транспортного засобу, його частин, а також першої державної реєстрації транспортного засобу, введення в обіг його частин не вимагається за наявності чинного на момент ввезення на митну територію України або виготовлення продукції сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання), виданого згідно з розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року № 46-93 “Про стандартизацію і сертифікацію” до 1 січня 2016 року.
6. Визначення акредитованих відповідно до законодавства та нотифікованих в рамках Женевської Угоди 1958 року уповноважених органів затвердження типу, призначення технічних служб в рамках Женевської Угоди 1958 року та акредитованих відповідно до законодавства органів з індивідуального затвердження здійснюється згідно з порядком визначення уповноважених органів затвердження типу, призначення та скасування призначення технічних служб, органів з індивідуального затвердження.

Стаття 29. Основні вимоги до виробництва і торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери
1. Конструкція транспортних засобів та їх складових частин повинна відповідати вимогам технічних приписів, правил, норм і нормативів.
2. Перед початком серійного виробництва транспортних засобів, їх складових частин, призначених для введення в обіг на території України, має бути забезпечене затвердження конструкції транспортних засобів (складових частин) згідно з Порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та забезпечена відповідність цієї продукції вимогам технічних приписів, правил, норм і нормативів протягом всього періоду виробництва.
3. У разі виготовлення в Україні транспортних засобів, призначених для введення в обіг на території України та тип яких не підлягає затвердженню, виробник повинен узгодити з відповідними уповноваженими державними органами нормативно-технічну документацію. Порядок узгодження нормативно-технічної документації колісних транспортних засобів затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
4. Транспортні засоби допускають до обігу, якщо їх виконання, умови технічного експлуатування, зберігання і транспортування адаптовані до помірного клімату. Технічний регламент щодо істотних вимог до колісних транспортних засобів, складників, систем з урахуванням кліматичних умов їх експлуатації, та відображення їх характеристик в експлуатаційній документації затверджує Кабінет Міністрів України.
5. На транспортний засіб повинен бути нанесений ідентифікаційний номер (VIN), а його складові частини повинні мати маркування, достатнє для їх однозначної ідентифікації відповідно до вимог технічних регламентів, технічних приписів, правил та нормативно-правових актів.
6. Заборонено введення в обіг як нових транспортних засобів, складених (виготовлених) з використанням номерних складників (кузов, рама, двигун), що перебували в експлуатації.
7. Міністерство внутрішніх справ України веде облік торговельних організацій, підприємств-виробників та суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з реалізацією, реєстрацією транспортних засобів, забезпечує їх транзитними номерними знаками, бланками актів приймання-передачі транспортних засобів, бланками свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів установленого зразка із сплатою вартості зазначених номерних знаків і бланків, розробляє порядок видачі таких бланків, обліку та контролю за їх використанням.
8. Підприємства, установи, організації, інші суб'єкти господарювання та особинезалежно від форм власності, які мають право здійснювати оптову або роздрібну торгівлю та оформлення відповідних документів на реалізацію, реєстрацію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, зобов'язані вести облік реалізованих транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, а також бланків свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів. Порядок оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, визначається Кабінетом Міністрів України.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#31 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:40

Стаття 30. Державна реєстрація та облік транспортних засобів
1. Державна реєстрація транспортних засобів проводиться з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
1.1. Державна реєстрація полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів із присвоєнням літеро-числового значення номерних знаків.Відповідальним за справжність номерних знаків транспортного засобу і відповідність їх записам, що зазначені у реєстраційних документах, є його власник.
1.2.Під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів (крім випадків реєстрації нових транспортних засобів, або іх перереєстрації у зв’язку із зміною найменування та адреси юридичних осіб, прізвища, імені чи по батькові, місця реєстрації фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, вибракування їх у цілому) транспортні засоби підлягають огляду уповноваженими особами державного реєстратора з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах, та установлення відповідності конструкції транспортних засобів вимогам статтей 28 та 29 цього Закону.
1.3. За результатами огляду в документах, які подаються для державної реєстрації, робиться відповідна відмітка або складається акт огляду. У разі виявлення при огляді ознак зміни, пошкодження або знищення заводських носіїв з ідентифікаційними даними транспортний засіб підлягає спеціальному дослідженню, що проводиться фахівцями Міністерства внутрішніх справ України або спеціалістами інших спеціалізованих установ, підприємств та організацій, які мають відповідну кваліфікацію. За результатами дослідження складається висновок, який додається до документів, що подаються для державної реєстрації.
1.4. У випадку виявлення кримінальних ознак зміни ідентифікаційного номера, реєстраційна операція транспортного засібу призупиняється, а про результати дослідження разом з іншими даними про транспортний засіб та його власника інформуються правоохоронні органи.
1.5. Дослідження транспортного засобу і документів, які є підставою для реєстрації транспортного засобу, може проводитись за заявою власника з метою визначення справжності ідентифікаційних номерів транспортного засобу і реєстраційних документів. За результатами дослідження складається висновок, який додається до документів, що подаються для державної реєстрації.
1.6. Відповідальність за висновок щодо дійсності ідентифікаційних номерів транспортного засобу несе спеціаліст, який проводив дослідженння, у відповідності до законодавства України.
1.7. Перевірки за Державним реєстром безпеки дорожнього руху, передбаченим статтею 82 цього Закону,проводяться уповноваженими особами державного реєстратора.
2. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання інформації про такі засоби та відомостей про їх власників уДержавному реєстрібезпеки дорожнього руху.
3. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування механічні транспортні засоби всіх типів, марок і моделей: автомобілі, автобуси, мотоцикли, трицикли, квадроцикли, мопеди, а також причепи та напівпричепи до них.
4. Державна реєстрація та облік транспортних засобів здійснюються державним реєстратором, функції якого покладаються на Міністерство внутрішніх справ України.
5. Міністерство внутрішніх справ може здійснювати державну реєстрацію та облік транспортних засобів через уповноважених ним представників державного реєстратора, якими можуть бути:
1) щодо транспортних засобів, які ввозяться в Україну фізичними та юридичними особами для власних потреб – відповідні службові особи місцевих органів виконавчої влади;
2) щодо транспортних засобів українського або іноземного виробництва, які реалізуються на території України суб'єктами господарювання, – відповідні службові особи таких суб'єктів господарювання, або фізична особа – підприємець;
3) щодо транспортних засобів, право власності на які переходить відповідно до угод між юридичними та/або фізичними особами, рішень судів, третейських судів, виконавчих написів нотаріусів, рішень інших уповноважених законом органівдо іншого власника, а також щодо яких виникли інші підстави реєстрації, перереєстрації, зміни даних, які вносяться до реєстраційних документів, – нотаріуси.
6. Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі – власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
7. Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один або кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами) не допускається. Перша державна реєстрація таких засобів, а також ввезених на митну територію України транспортних засобів, що розшукуються правоохоронними органами інших держав, не проводиться.
У разі пошкодження ідентифікаційного номера перша державна реєстрація транспортних засобів проводиться тільки після підтвердження справжності ідентифікаційного номера відповідним висновком спеціального дослідження.
8. Транспортні засоби, тимчасово ввезені на митну територію України для власного користування більш як на два місяці, підлягають державній реєстрації на строк, визначений центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Тимчасово ввезені транспортні засоби не можуть бути розкомплектовані на запасні частини, передані у володіння або користування іншим особам.
9. Обов'язковою передумовою реєстрації транспортних засобів, ввезених з-за кордону, є їхнє розмитнення незалежно від того, хто звертається з заявою про проведення такої реєстрації – особа, що придбала за кордоном цей транспортний засіб, чи інша особа, до якої перейшло право володіння ним. У разі встановлення факту несплати митних платежів чи підробки документів про їх сплату, незалежно від того, на кому лежить обов’язок сплатити зазначені платежі, державна реєстрація транспортного засобу скасовується.
Державна реєстрація транспортних засобів, конфіскованих за рішенням суду, проводиться за умови митного їх оформлення та сплати відповідних платежів у повному обсязі.
10. Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
11. Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, що належать фізичним особам, здійснюється за місцем звернення власника або його уповноваженої особи незалежно від місця реєстрації (проживання) власника.
Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, що належать юридичним особам, здійснюється за місцем, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію такої особи. Якщо стоянка транспортних засобів розташована за місцем знаходження філій або представництв юридичних осіб, такі транспортні засоби реєструються за місцем їх стоянки.
12. Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів.
13. На зареєстровані транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також встановлюються номерні знаки, що відповідають стандарту України. Виготовлення номерних знаків здійснюється суб’єктами господарювання - виробниками номерних знаків за зверненнямвласника транспортного засобу або уповноваженої особи на підставі даних свідоцтва про реєстрацію цього транспортного засобу. Номерні знаки встановлюються: два номерні знаки – на легковий, вантажний автомобіль і автобус, один – на мотоцикл, трицикл, квадроцикл, мопед, причіп та напівпричіп. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу ідентифікаційний номер двигуна не зазначається.
14. Міністерство внутрішніх справ здійснює контроль за відповідністю номерних знаків транспортних засобів, які підлягають державній реєстрації, вимогам правил, норм, нормативів та стандартів щодо дорожнього руху та його безпеки.
14.1. Облік суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво номерних знаків транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, ведеться Міністерством внутрішніх справ у встановленому ним порядку.Міністерство внутрішніх справ створює та веде реєстр таких суб'єктів господарювання.
14.2. Суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво номерних знаків транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, зобов'язані вести облік виготовлених ними номерних знаків транспортних засобів в установленому Міністерством внутрішніх справ порядку.
15. Перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників –юридичних осіб, місця реєстрації або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери, внесені в реєстраційні документи транспортного засобу.
15.1.Перереєстрація транспортних засобів після переобладнання для роботи на газовому моторному паливі здіюснються з урахуванням особливостей, визначених частиною 3.3 статті 37 цього Закону.
15.2. При перереєстрації транспортних засобів у разі зміни їх власників зняття з обліку таких транспортних засобів не проводиться, крім передбачених законодавством випадків.
15.3. При втраті або пошкодженні номерних знаків власник транспортного засобу або уповноважена особа має право звернутися до суб'єкта господарювання - виробника номерних знаків з метою отримання їх дублікатів. Дублікати номерних знаків видаються суб’єктами господарювання в установленому Міністерством внутрішніх справ порядку.
16. Зняття з обліку транспортних засобів проводиться на підставі заяви власника або його уповноваженої особи при наявності документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.
Зняття з обліку транспортних засобів, що належать юридичним особам державної форми власності, проводиться суб'єктами господарювання, на балансі яких перебувають такі транспортні засоби, лише після надання на це згоди або дозволу відповідних суб'єктів управління майном, які є представниками власників і виконують їх функції у межах, визначених законодавством, або на підставі виконавчого напису нотаріуса чи рішення суду або ліквідаційної комісії.
17. Порядок державної реєстрації (перереєстрації) та обліку транспортних засобів, порядок взаємодії Міністерства внутрішніх справ України з представниками державного реєстратора затверджується Кабінетом Міністрів України.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#32 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:45

Стаття 31. Відомча реєстрація та облік транспортних засобів
1. Відомчу реєстрацію та облік транспортних засобів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, житлово-комунального господарства, а також тих, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, здійснюють:
1) транспортних засобів, які належать військовим частинам, об'єднанням чи організаціям, що входять до складу Збройних Сил України, – уповноважений органМіністерства оборони України;
2) транспортних засобів, які належать Національній гвардії України, – уповноважений орган Національної гвардії України;
3) транспортних засобів, які належать Державній прикордонній службі України, – уповноважений підрозділ спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону;
4) транспортних засобів, які належать Державній спеціальній службі транспорту, – уповноважений підрозділ органу управління Державної спеціальної служби транспорту;
5) транспортних засобів, які належать Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, – уповноважений орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації;
6) транспортних засобів, які належать Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту, – уповноважений орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту;
7) великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці;
8) трамваїв і тролейбусів – органи місцевої виконавчої влади;
9) перегонових і спортивних транспортних засобів – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури і спорту;
10) тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів –уповноважений підрозділ Міністерства внутрішніх справ.
2. Порядок здійснення відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.
3. Для ведення відомчого обліку зареєстрованих транспортних засобів відповідними органами, якими вони зареєстровані, створюються уніфіковані автоматизовані електронно-облікові системи, які є складовою частиною Державного реєстру безпеки дорожнього руху у відповідності до вимог статті 82 цього Закону.
4. Органи, які здійснюють відомчу реєстрацію транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування, після реєстрації (внесення змін у відомості про реєстрацію) транспортного засобу невідкладно подають відомості про нього до Державного реєстру безпеки дорожнього руху.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#33 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:46

Стаття 32. Компетенція власників транспортних засобів
1. До компетенції власників транспортних засобів (юридичних осіб)належать:
1) здійснення заходів щодо поповнення та оновлення рухомого складу, можливостібезпечної експлуатації та утримання у справному технічному стані транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених Кабінетом Міністрів України;
2) організація та здійснення заходів щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху; організація та здійснення заходів щодо захисту навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту;
3) організація та забезпечення заходів, пов'язаних з профілактикою дорожньо-транспортного травматизму та безпекою праці у відповідності до вимог законодавства;
4) вирішення питань експлуатації транспорту у надзвичайних ситуаціях;
5) призначення посадової особи, відповідальної за експлуатацію та технічний стан транспортних засобів, що належать юридичній особі;
2. У міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, об'єднаннях, підприємствах та організаціях усіх форм власності, що мають більше п'ятнадцяти одиниць транспортних засобів, що дислокуються в одному населеному пункті, при чисельності зайнятих експлуатацією транспортних засобів понад 50 чоловік, вводиться посада фахівця з безпеки дорожнього руху, а понад 500 чоловік – створюється служба безпеки дорожнього руху та вводяться посади відповідальних за зберігання, технічне обслуговування та експлуатацію транспортних засобів. Положення про цю службу затверджує відповідне міністерство або керівник підприємства чи організації.
3. Власниктранспортного засобу має право:
1) передавати транспортний засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, на підставі передачі такій особі реєстраційного документа на цей транспортний засіб та чинного полісу (сертифікату) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів;
2) довіряти в установленому порядку розпорядження транспортним засобом іншій особі;
3) на відшкодування витрат у разі надання транспортного засобу працівникам поліціїу випадках, передбачених частиною десятою статті 44 цього Закону;
4) на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху;
5) на відшкодування, відповідно до законодавства України, збитків, завданих унаслідокдорожньо-транспортної пригоди;
6) на страхові виплати відповідно до законодавства України та укладеного договору страхування.
4. Забороняється передавати у володіння, користування або розпорядження іншим особам транспортні засоби, тимчасово ввезені на митну територію України під письмове зобов'язання про зворотне їх вивезення. Такі транспортні засоби можуть бути оформлені для постійного користування після сплати відповідних податків та зборів, передбачених законодавством при ввезенні транспортних засобів для вільного використання.
5. Власники механічних транспортних засобів зобов'язані:
1) протягом десяти днів після придбання або одержання транспортного засобу, митного його оформлення, або виникнення інших обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів, подати (представити) визначені законодавством документи до Державного реєстратора або уповноваженого представника для здійснення реєстрації (перереєстрації)транспортного засобу, що їм належить;
2) своєчасно подавати транспортний засіб, що підлягає обов'язковій перевірці придатності до експлуатації, на таку перевірку, забезпечувати своєчасне й у повному обсязі проведення робіт з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, що їм належать, крім випадків, коли такий транспортний засіб переданий у користування іншій особі;
3) здійснювати заходи щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху, захисту навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту, профілактики дорожньо-транспортного травматизму, крім випадків, коли такий транспортний засіб переданий у користування іншій особі;
4) у разі передачі транспортного засобу в користування іншій особі: знати дані щодо імені, прізвища, а також номеру посвідчення водія особи, що фактично буде керувати транспортним засобом, ау разі отримання відповідного запиту від Національної поліції– повідомляти дані про особу, що керувала транспортним засобом під час фіксації правопорушення технічними засобами, що працюють в автоматичному режимі.
6. Уповноважені або посадові особи, призначені власниками відповідальними за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів, зобов'язані:
1) забезпечувати належний технічний стан транспортних засобів відповідно дозаконодавства, зокрема відповідно до технічного регламенту з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, а також дотримання екологічних вимог дотранспортних засобів;
2) не допускати до керування транспортними засобами осіб, які не мають права на керування транспортним засобом відповідної категорії, не пройшли у встановлений строк медичного огляду, перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під дією лікарських препаратів, які впливають на здатність до керування,перебувають у хворобливому чи втомленому стані, який не дозволяє безпечно керувати транспортним засобом;
3) забезпечувати добір, підвищення кваліфікації та професійного рівня водіїв, здійснювати контроль за станом їх здоров'я і дотриманням режиму праці та відпочинку;
4) не випускати на лінію транспортні засоби, технічний стан яких не відповідає вимогам державних стандартів законодавчо регульованої сфери, правил дорожнього руху, а також якщо вони не зареєстровані у встановленому порядку, переобладнані з порушенням вимог законодавства або не пройшли обов'язкову перевірку придатності до експлуатації.
7. Право володіння транспортним засобом, а також його використання не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
8. Діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки для інших осіб.Шкода, завдана таким джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується в порядку, визначеному статтею 1187 Цивільного кодексу України.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#34 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:46

Стаття 33. Допуск транспортних засобів до участі у дорожньому русі
1. До участі у дорожньому русі допускають транспортні засоби,конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам технічних приписів, правил, норм і нормативів (чинних на дату першої реєстрації в Україні), що мають сертифікат відповідності цим вимогам, укомплектовані відповідно до законодавства, пройшли державну (відомчу) реєстрацію,у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковій перевірці придатності до експлуатації, пройшли таку перевірку.
2. Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) у встановленому законодавством порядку, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені, підроблені чи відсутні, без номерних знаків або з номерними знаками, що не належать цим транспортним засобам чи не відповідають вимогам стандартів, або з номерними знаками, закріпленими у не встановленому для цього місці, закритими іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття із застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють їх ідентифікацію, чи забрудненими, що не дозволяє чітко визначити їх символи, перевернутими чи неосвітленими, забороняється.
Порядок відновлення (дублювання, присвоєння) ідентифікаційних номерів транспортних засобів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
3. З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
4. На транспортних засобах, що потребують додаткового позначення, встановлюютьсярозпізнавальні знаки (додаток 5) у відповідності до цього Закону.
5. Не допускається участь у дорожньому русі транспортних засобів з правим розташуванням керма, завинятком тих, що перебувають у міжнародному русі.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#35 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:46

Стаття 34. Рух транспортних засобів за спеціальними правилами


1. За спеціальними правилами здійснюється перевезення небезпечних і швидкопсувнихвантажів, а також рух великогабаритних і великовагових транспортних засобів та їх составів у разі, колитакі транспортні засоби не відповідають вимогам частин 1.1– 1.12 цієї статті.
1.1 Максимально дозволені розміри транспортних засобів:
1) максимальна довжина механічного транспортного засобу (крім автобуса) та причепа – 12 метрів;
2) максимальна довжина сідельного автопоїзда – 16,5 метрів;
3) максимальна довжина автопоїзда (не сідельного), зчленованого автобуса або автобуса з причепом – 18,75 метрів;
4) максимальна довжина двовісного автобуса – 13,5 метрів;
5) максимальна довжина автобуса з кількістю осей понад дві – 15 метрів;
6) максимальна ширина – 2,55 метрів; у випадку встановлених на транспортних засобах надбудов (кузовів, контейнерів) з кондиціонуванням, а також змінних кузовів – 2,6 метрів;
7) максимальна висота – 4 метри;
8) максимальна відстань, на яку вантаж може виступати за задній габарит транспортного засобу, – 2 метри.
1.2 Транспортний засіб або комбінація транспортних засобів (автопоїзд) має бути здатним рухатися всередині коридору, обмеженого двома концентричними колами з радіусами 5,3 та 12,5 метри.
1.3 Максимальна відстань між віссю сідельно-зчіпного пристрою та заднім габаритом напівпричепа – 12 метрів.
1.4 Максимальна відстань, виміряна паралельно поздовжній осі автопоїзда (крім сідельного) від самої передньої, найближчої до кабіни, точки простору завантаження до самої задньої точки причепа мінус відстань між заднім габаритом автомобіля-тягача та переднім габаритом причепа, – 15,65 метри.
1.5 Максимальна відстань, виміряна паралельно поздовжній осі автопоїзда (крім сідельного) від самої передньої, найближчої до кабіни, точки простору завантаження до самої задньої точки причепа, – 16,4 метри.
1.6 Максимально дозволені маси транспортних засобів:
1) двовісного причепа – 18 тонн;
2) тривісного причепа – 24 тонни;
3) автопоїзда, який складається з двовісного тягача та тривісного причепа (напівпричепа) або з тривісного тягача та дво- або тривісного причепа (напівпричепа), – 40 тонн;
4) автопоїзда, який складається з двовісного тягача та тривісного напівпричепа, який здійснює інтермодальні перевезення із використанням одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною довжиною до 45 футів, – 42 тонни;
5) автопоїзда, який складається з тривісного тягача та дво- або тривісного напівпричепа, який здійснює інтермодальні перевезення із використанням одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною довжиною до 45 футів, – 44 тонни;
6) автопоїзда, який складається з двовісного тягача та двовісного причепа (напівпричепа), – 36 тонн;
7) автопоїзда, який складається з двовісного тягача та двовісного напівпричепа, якщо відстань між осями причепа більше 1,8 метри, дотримані максимально дозволені маси тягача (18 тонн) та напівпричепа (20 тонн), на ведучій осі встановлені здвоєні колеса та ведуча вісь оснащена пневматичною підвіскою або визнаною еквівалентною пневматичній підвісці відповідно до порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, – 36 тонн;
8) двовісного механічного транспортного засобу (крім автобуса) – 18 тонн, двовісного автобуса – 19,5 тонн;
9) тривісного механічного транспортного засобу – 25 тонн; за умови, якщо на ведучій осі встановлені здвоєні колеса та ведуча вісь оснащена пневматичною підвіскою або визнаною еквівалентною пневматичній підвісці відповідно до порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання або якщо на кожній ведучій осі встановлені здвоєні колеса та маса, яка припадає на кожну вісь, не перевищує 9,5 тонн, – 26 тонн;
10) чотиривісного механічного транспортного засобу з двома керованими осями, за умови, якщо на ведучій осі встановлені здвоєні колеса та ведуча вісь оснащена пневматичною підвіскою або визнаною еквівалентною пневматичній підвісці відповідно до порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання або якщо на кожній ведучій осі встановлені здвоєні колеса та маса, яка припадає на кожну вісь, не перевищує 9,5 тонн, – 32 тонни;
11) тривісного зчленованого автобуса – 28 тонн;
1.7 Максимальна маса двовісного механічного транспортного засобу (крім автобуса), тривісного механічного транспортного засобу, тривісного зчленованого автобуса, які працюють на альтернативних видах палива, збільшується на додаткове значення маси, необхідної для роботи силової установки, яка використовує альтернативні види палива, але не більше ніж на 1 тонну.
1.8 Максимально дозволені маси транспортних засобів, які припадають на осі:
1) максимальна маса транспортного засобу, яка припадає на одиночну неведучу вісь, – 10 тонн;
2) максимальна маса транспортного засобу, яка припадає на групу з двох осей причепа або напівпричепа, якщо відстань між осями менше 1 метра, – 11 тонн, якщо відстань між осями не менше 1 метра та менше 1,3 метри, – 16 тонн, якщо відстань між осями не менше 1,3 метри та менше 1,8 метри, – 18 тонн, якщо відстань між осями не менше 1,8 метри, – 20 тонн;
3) максимальна маса транспортного засобу, яка припадає на групу із трьох осей причепа або напівпричепа, якщо відстань між осями не більше 1,3 метри, – 21 тонна, якщо відстань між осями більше 1,3 метри та не більше 1,4 метри, – 24 тонни;
4) максимальна маса транспортного засобу, яка припадає на ведучу вісь, – 11,5 тонн;
5) максимальна маса транспортного засобу, яка припадає на групу з двох осей механічного транспортного засобу, якщо відстань між осями менше 1 метра, – 11,5 тонн, якщо відстань між осями не менше 1 метра та менше 1,3 метри, – 16 тонн, якщо відстань між осями не менше 1,3 метри та менше 1,8 метри, – 18 тонн, а за умови, якщо на ведучій осі встановлені здвоєні колеса та ведуча вісь оснащена пневматичною підвіскою або визнаною еквівалентною пневматичній підвісці відповідно до порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання або якщо на кожній ведучій осі встановлені здвоєні колеса та маса, яка припадає на кожну вісь, не перевищує 9,5 тонн, – 19 тонн.
1.9 При міжнародному русі значення маси, яка припадає на ведучу вісь (ведучі осі) транспортного засобу (автопоїзда), повинне становити не менше 25% маси транспортного засобу (автопоїзда).
1.10 Відстань між задньою віссю тягача та передньою віссю причепа автопоїзда повинна становити не менше 3 метрів.
1.11 Максимально дозволена маса чотиривісного механічного транспортного засобу, виражена у тоннах, не повинна перевищувати відстань, виражену у метрах, між передньою та задньою віссю, помножену на 5.
1.12 Відстань, виміряна у горизонтальній площині, між віссю сідельно-зчіпного пристрою та будь-якою точкою передньою частини напівпричепа не повинна перевищувати 2,04 метри.
2. У разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.
3. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
4. Транспортні засоби, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, великовагові та великогабаритні транспортні засоби повинні рухатися з увімкненим ближнім світлом фар, задніми габаритними ліхтарями та у випадках, передбачених спеціальними правилами, –встановленими розпізнавальними знаками, передбаченими цим Законом (додаток 5), а великовагові та великогабаритні транспортні засоби – також з увімкненим проблисковим маячком (проблисковими маячками) оранжевого кольору.
5. Місце переїзду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів транспортними засобами на гусеничному ходу для виконання сільськогосподарських робіт встановлюється власником дороги, вулиці та залізничного переїзду спільно з Національною поліцією України.
Пересування дорогами транспортних засобів на гусеничному ходу дозволяється, тільки якщо це дороги місцевого значення без твердого покриття і тільки при мінусовій температурі атмосферного повітря.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#36 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:47

Стаття 35. Основні вимоги щодо технічного стану та комплектності транспортних засобів, що перебувають в експлуатації
1. Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам чинних в Україні технічних регламентів, а також правил технічної експлуатації, експлуатаційної документації виробника та інформаційного забезпечення від виробника.
2. Технічний стан колісного транспортного засобу повинен відповідати вимогам безпеки дорожнього руху, які затверджуються Кабінетом Міністрів України на підставі вимог частини першої статті 33 цього Закону.
3. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які експлуатуютьтранспортні засоби згідно з законодавством України.
Обов'язок щодо контролю та вжиття необхідних заходів для забезпечення належного технічного стану транспортного засобу під час рухупокладається на його водія.
4. Перелік технічних несправностей та умов, за яких тимчасово забороняєтьсяексплуатаціятранспортних засобів, визначається статтею 40 цього Закону.
5. Перелік технічних несправностей, за яких експлуатація транспортних засобів підлягає тимчасовомуобмеженнюу передбачений цим Законом спосіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.У разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у цьому Переліку, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо – рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог частин8-8.4статті 52 цього Закону.
6. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщенняномерних знаків транспортних засобів, наносити на них додаткові позначення, покриттяабо закривати їх.Номерні знаки повинні чітко визначатися за будь-якої погоди, а задні номерні знаки –бути освітленимиу темний час доби або в умовах недостатньої видимості.Ступінь пошкодження чи забруднення номерних знаків у процесі експлуатації не повинен перевищувати межу розпізнавання символів номерних знаків.
7. Забороняється встановлювати на транспортному засобі та у йогозовнішніх світлових приладахджерела світла, не передбачені діючими нормами, нормативами, правилами або стандартами.
8. Умеханічному транспортному засобі (окрім двоколіснихтранспортних засобів без бокового причепа) під час експлуатації повинні бути:
1) медична аптечка з медичними засобами,перелік яких відповідає вимогам національного стандарту для відповідного типу транспортного засобу, і термін придатності яких не закінчився;
2) знак аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар), який відповідає вимогам стандарту;
3) спеціальний жилет зі світлоповертальнимиелементами;
4) справний вогнегасник, який відповідає категорії транспортного засобу та вантажу, що перевозиться, і термін придатності якого не закінчився (або засоби автоматичного пожежогасіння, передбачені законодавством).
Тип, марка, місця встановлення додаткової кількості вогнегасників, якими обладнуються транспортні засоби, що перевозять радіоактивні та окремі небезпечні вантажі, визначаються спеціальними правилами, за якими здійснюється перевезення таких вантажів.
9. На вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т, колісних тракторах і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 т повинні бути противідкатні упори (щонайменше два),а в зимовий період – ланцюги протиковзання чи інші аналогічні засобипринаймні на рушійні колеса транспортного засобу (крім випадків, коли це заборонено виробником транспортного засобу (виробником шин) або на зазначених транспортних засобах використовуються обшиповані шини).
10. Автобуси, вантажні автомобілі з дозволеною максимальною масою понад 3,5 тонни, а також будь-які транспортні засоби, що використовуються виключно для транспортування небезпечних вантажів, можуть експлуатуватися на дорогах загального користування, якщо вони обладнані пристроями обмеження швидкості, які налаштовані так, щоб максимальна швидкість не могла перевищувати:
- для вантажних автомобілів з максимально допустимою масою понад 3,5 тони татранспортних засобів, що використовуються виключно для транспортування небезпечних вантажів – 90 км/год;
- для автобусів –100 км/год.
Зазначені вимоги не застосовуються до транспортних засобів, що експлуатуються Збройними Силами України, Національною гвардією України, Міністерством надзвичайних ситуацій України, службами екстреного виклику, а також до транспортних засобів, що за своїми технічними характеристиками не можуть пересуватися швидше вказаної межі, експлуатуються на дорогах для наукових експериментів, експлуатуються лише для громадських послуг на міських територіях.
Зазначені пристрої обмеження швидкості повинні відповідативимогам технічного регламенту, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
11. Автобуси, вантажні автомобілі з дозволеною максимальною масою понад 3,5 тонни, причепи та напівпричепи до них під час експлуатації на дорогах загального користування повинні мати контурне маркування, яке за своїми характеристиками та правилами установки відповідає діючим нормативам та правилам.
12. На великовагових та великогабаритних транспортних засобах, автомобілях дорожньо-експлуатаційної служби, автобусах, що перевозять організовані групи дітей,та на автомобілях, що супроводжують небезпечний вантаж, повинні бути обладнані (встановлені) проблискові маячки оранжевого кольорувідповідно до вимог цього Закону.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#37 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:47

Стаття 36. Основні вимоги щодо технічного обслуговування та ремонтування транспортних засобів
1. Виробник, дистриб’ютор, постачальник, який виробляє чи ввозить транспортні засоби, має забезпечити можливість своєчасного технічного обслуговування та ремонтування транспортного засобу на підприємствах автомобільного сервісу. Виробник повинен забезпечити сервісну мережу авторизованих і неавторизованих виконавців ремонту та технічного обслуговування необхідним інформаційним забезпеченням з питань ідентифікації, технічного обслуговування і ремонтування транспортних засобів, а також має надати споживачу інформацію про складники, які мають ресурс менший ніж ресурс транспортного засобу.
2. Власники транспортних засобів або особи, які їх експлуатують, зобов'язані забезпечувати своєчасне і в повному обсязі проведення робіт зтехнічного обслуговування і ремонтування транспортних засобів, перевірки технічного стану згідно з технічними регламентами, нормами і нормативами, встановленим інформаційним забезпеченням від виробника для визначених ним умов технічного експлуатування транспортних засобів.
3. Не використовують методи та операції технічного обслуговування і ремонтування транспортних засобів, їх складників та систем із числа заборонених виробником.
4. Забороняється, у тому числі в умовах спеціалізованих підприємств, які займаються ремонтом і технічним обслуговуванням транспортних засобів, внесення змін в ідентифікаційні номери і номерні таблички кузова чи шасі (рами), а також їх знищення (перенесення, закріплення, відновлення тощо) без попереднього узгодження з уповноваженим підрозділом Міністерства внутрішніх справ України.
5. У разі пошкодження транспортного засобу або його складника для розрахунку збитків (матеріальні збитки) враховується величина уцінки автотранспортного засобу в результаті отриманих пошкоджень або величина понесених витрат при його відновленні до технічного стану, в якому воно знаходилося безпосередньо перед пошкодженням, з урахуванням неможливості відновлення його до зазначеного стану при проведенні окремих видів робіт з ремонту.
Встановленнявартостізбитківздійснюєтьсяекспертамишляхомвідповідногодослідження, яке відповідає загальноприйнятим процедурам, на підставі неупередженої думки про вартість збитків, заснованій на детальному вивченні об'єкта.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#38 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:47

Стаття 37. Основні вимоги щодо переобладнання транспортних засобів
1. Переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу, марки,моделі, призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, які перебувають в експлуатації,що не передбаченонормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормам і нормативам, стандартам законодавчо регульованої сфери України.
2. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру мас,типу двигуна, його маси і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, підвіски, коліс, аварійних виходів автобусів, потужності електроспоживачів, спеціального обладнання транспортних засобів для перевезення дітей (школярів), осібз обмеженими фізичними можливостями, небезпечних вантажів, а також змінення функцій тахографа, обмежувача швидкості, електронних систем управління роботою двигуна і руху автомобіля.
3. Переобладнання транспортних засобів (крім переобладнання транспортних засобів для роботи на газовому моторному паливі абоальтернативних видах рідкого і газового палива) повинно проводитися виключно на підставі документа про погодження переобладнання транспортного засобу, виданого організацією або установою, уповноваженою на це Кабінетом Міністрів України.
У разі переобладнання транспортного засобу для роботи на газовому моторному паливі, особливості конструкції, які виникли в результаті його переобладнання, повинні бути внесені у формуляр газобалонного транспортного засобу встановленого Кабінетом Міністрів України зразка.
У формулярі газобалонного транспортного засобу зазначається вид газового моторного палива, пасажировмісність чи вантажність після переобладнання (у разі зміни), тип і кількість балонів, термін придатності використання балонів, їх серійні номери та відомості про технічне опосвідчення газового (-их) балона (-ів).
3.1. Виконання робіт, пов'язаних з встановленням обладнання, яке робить можливою роботу двигуна на іншому, ніж передбачений виробником транспортного засобу, типі палива, повинно здійснюватися відповідно до вимог національних стандартів щодо безпечності конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, а також охорони довкілля, обов’язковість застосування яких встановлена нормативно-правовими актами, та згідно з вимогами узгодженої нормативно-технічної документації на відповідний вид переобладнання або документа про погодження переобладнання транспортного засобу.
3.2. Переобладнання транспортних засобів для роботи на газовому моторному паливі або на альтернативних видах рідкого і газового палива повинно проводитися виключно суб'єктом господарювання, який має узгоджену з відповідними уповноваженими державними органами нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання та свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності узгодженої нормативно-технічної документації суб'єкт господарювання, який має свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу, може виконати переобладнання на підставі документа про погодження переобладнання транспортного засобу.
Виконавець таких робіт видає власнику транспортного засобу, на якому встановлено газобалонне обладнання, формуляр газобалонного транспортного засобу встановленого Кабінетом Міністрів України зразка. Перевірка технічного стану і герметичності газобалонного обладнання здійснюється під час проведення обов'язкової перевірки придатності транспортного засобудо експлуатації у відповідностідо вимог статті 38 цього Закону.
3.3. Якщо загальна вага встановленого обладнання, яке робить можливою роботу двигуна на газовому паливі, не перевищує 100 кг у спорядженому стані,– внесення змін до реєстраційних документів на транспортний засіб не потребується, крім випадків, коли на такому транспортному засобі здійснюється виїзд за межі України.
В усіх інших випадках встановлення такого обладнанняпотребує внесення відповідних змін до реєстраційних документів транспортного засобу.
3.4. Транспортні засоби, переобладнані для роботи на газовому паливі, обов’язково повинні мати розпізнавальний знак "Газ" (додаток 5).
4. Допуск до експлуатації переобладнаних транспортних засобів здійснюється лише шляхом проведення спеціальних випробувань та оформлення документа про проведення оцінювання відповідності переобладнаного транспортного засобу вимогам чинних в Україні правил, нормативів і стандартів.
5. Переобладнання, що призвело до зміни облікових данихтранспортного засобу (крім випадків, передбачених частиною 3.3 цієї статті), а також особливості конструкції, які виникли в результаті переобладнання транспортного засобу, повинні бути відображені у його реєстраційних документах.
6. Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#39 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:47

Стаття 38.Перевірка придатності транспортних засобів до експлуатації
1. Транспортні засоби, зареєстровані на території України, їхні причепи та напівпричепи, що беруть участь у дорожньому русі, підлягають обов’язковим перевіркам на придатність до експлуатації у відповідності до вимог технічного регламенту, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
2. Обов'язковійперевірці придатності до експлуатаціїне підлягають:
1) мопеди, мотоцикли, трицикли та квадроцикли, а також причепи до них;
2) транспортні засоби, що мають історичну цінність;
3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".
3. Обов'язкова перевірка придатності транспортного засобу до експлуатації передбачає перевірку його технічного стану, а саме: гальмівної системи і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
4. Обов'язкова перевірка придатності транспортних засобів до експлуатації, зареєстрованих в Україні та призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, здійснюють суб'єкти проведення обов'язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.
Перелік обладнання, необхідного для одержання права на здійснення обов'язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації, а також документів, що подаються суб'єктами проведення обов'язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації для одержання такого права, визначаються Кабінетом Міністрів України.
5. Періодичність проходження обов'язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації становить:
1) для автобусів– через рік після першої реєстраціїщорічно;
2) для спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, – перед початком використання для перевезення визначених небезпечних вантажів і далі щорічно;
3) для таксі, машин швидкої допомоги, а також вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) з максимальною дозволеноюмасою понад 3,5 тонни та причепів (напівпричепів) до них – через рік після першої реєстрації і далі щорічно;
4) для легкових автомобілів, вантажних автомобілів з максимальною дозволеною масою не більше 3,5 тонни, причепів (напівпричепів) до них – через чотири роки після першої реєстрації і далі кожні два роки;
5) для колісних тракторів і причепів (напівпричепів) до них або інших колісних транспортних засобів сільськогосподарського призначення, що беруть участь у дорожньому русі,– через чотири роки після першої реєстрації і далі кожні два роки.
6. На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язкову перевірку придатності до експлуатації і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатаціїоформлює сертифікат перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У документізазначається строк чергового проходження обов'язкової перевірки придатності транспортного засобу до експлуатації відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною п'ятою цієї статті.
6.1. Технічний опис та зразок сертифікату перевірки технічного стану транспортного засобузатверджує Кабінет Міністрів України.
6.2. Порядок забезпечення суб'єктів проведення обов'язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації бланками сертифікатів перевірки технічного стану транспортного засобу встановлює Кабінет Міністрів України.
6.3. Дані про проходження транспортним засобом обов'язкової перевірки придатності до експлуатації обов’язково вносяться до Державного реєстру безпеки дорожнього руху, передбаченого статтею 82 цього Закону. Відповідальність за внесення таких даних покладається на суб'єктів проведення обов'язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації. Умови допуску таких суб'єктів до Державного реєструбезпеки дорожнього руху визначає Кабінет Міністрів України.
7. Обов'язкова перевірка придатності до експлуатації транспортних засобів, які належать військовим формуванням, органам внутрішніх справ, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту, покладається на ці формування та органи.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.

#40 Жигуліст

  • ПМЖКраїна хохлобидла

Отправлено 05 мая 2016 - 12:48

Стаття 39. Примусоваевакуація транспортних засобів
1. Примусова евакуація транспортного засобу за допомогою спеціальних автомобілів-евакуаторів є спеціальним заходом, спрямованим на забезпечення безперешкодного та безпечного дорожнього руху, а також припинення правопорушення, скоєного на такому транспортному засобі, щоздійснюється:
1) для забезпечення безперешкодного руху інших транспортних засобів чи пішоходів – шляхом примусової зміни у будь-який законний спосіб місця розташування транспортного засобу;
2) для забезпечення безпеки дорожнього руху – шляхомпримусового припинення використання транспортного засобу тадоставлення йогона спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою інших транспортних засобів.
2. Евакуація транспортних засобів дозволяється лише у випадках, передбачених цим Законом. Порядок примусової евакуації транспортних засобів, їх зберігання на спеціальних майданчиках чи стоянкахвизначається Кабінетом Міністрів України.
3. Евакуація транспортного засобудля забезпечення безпеки дорожнього руху шляхом примусового припинення його використання тадоставлення такого транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється лише поліцейськимивиключно у випадках виникнення підстав для тимчасової заборони експлуатації, передбачених статтею 40 цього Закону.
4. Евакуація транспортного засобу для забезпечення безперешкодного руху інших транспортних засобів чи пішоходів шляхомпримусової зміни місця його розташування здійснюється лише за відсутності водія (власника) такого транспортного засобу за рішенням уповноваженої посадової особи місцевого органу виконавчої влади у наступних випадках:
1) зупинку або стоянку транспортного засобу здійснено із порушенням вимог Правил дорожнього руху, щоперешкоджає руху інших транспортних засобів або пішоходів і підтверджується належними доказами;
2) розташування транспортного засобу унеможливлює роботу снігоприбиральної техніки або спеціальних технічних засобів аварійних служб у надзвичайних ситуаціях.
У разі відсутності водія транспортного засобу інформація про прийняття рішення про евакуацію транспортного засобу з метою примусової зміни місця його розташування передається уповноваженою особою, яка прийняла таке рішення, до чергового підрозділу Національної поліції України до початку евакуації.
5. Компенсація витрат, пов’язаних з примусовою евакуацією транспортних засобів (крім випадку, передбаченого п.п. "2" частини четвертої цієї статті) покладається на власників транспортних засобів або уповноважених ними осіб за загальновстановленими тарифами суб'єктів господарювання, які надають послуги у цій сфері. Забороняється встановлення окремих розцінок для примусової евакуації або зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках чи стоянках.
6. Відповідальність за збереження транспортного засобу під час примусової евакуації або майна, що знаходиться у ньому, несуть суб’єкти господарювання, які здійснюють таку евакуацію та (або) зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці.
7. Спори, пов'язані із шкодою, що заподіяна евакуйованому транспортному засобу і майну, яке перебуває в ньому, під час транспортування або зберігання на спеціальному майданчику чи стоянці, розв'язуються в установленому законодавством порядку.
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.





Количество пользователей, читающих эту тему: 1

0 пользователей, 1 гостей, 0 анонимных

Анализ сайта онлайн
Loading the player...