Чому перехід на паливо стандарту Євро 5 в Україні неефективний
Говорячи про "запровадження з 1 січня 2018 року норм Євро-5", всі чомусь забувають, що багато наших автомобілів не відповідають вихідним для країн ЄС Євро 0.
В Україні зареєстровано 4,4 млн транспортних засобів, токсичність вихлопу яких відповідає нормам Євро 0-2. І якщо власникам "бензинових" автомобілів такого класу доведеться лише переплачувати за паливо стандарту Євро 5, то 730 тис. дизелів ефективно працювати на європальному просто не можуть. Мова йде про бортові вантажівки, самоскиди, тягачі, спеціальні (у тому числі пожежні) автомобілі, трактори, позашляхову та військову техніку радянського, російського та вітчизняного виробництва.
Як відомо, стандарти ДТ Євро 5 принципово відрізняються від ДТ Євро 0-3 за двома показниками – цетановим числом і змістом сірки. Зниження масової частки останньої пережити можна – все впирається у вартість пакету присадок, які вводять для відновлення мастильної здатності палива (яку якраз і забезпечувала "зайва" сірка). Що ж стосується цетанового числа, то 51 одиниця по "новому" стандарту, виявляється, набагато гірша 45-ти за вимогами "старого". І якщо, наприклад, перевести на ДП Євро 5 армійський КамАЗ або сільський ДТ-75, то диміти вони стануть більше, потужність впаде, а питома витрата палива збільшиться.
До речі, проконтролювати, чи відповідають екологічні характеристики автомобілів новим нормам, в нашій країні практично неможливо. Здавалося б, у чому проблема? Загнали машину на СТО, сунули в брудну вихлопну трубу не менш брудний зонд газоаналізатора, і давай, плати, автолюбитель за невідповідність стандарту. Біда в тому, що через невідповідність вітчизняних і європейських методик 99% наших СТО взагалі не в змозі що-небудь встановити.
Наприклад, в Україні виміри CO і СН вимірюються у відсотках і на холостому ході, в той час як Євро потребує визначення в грамах токсичних сполук на кілометр пробігу по їздовому циклу. Скажете, мовляв, дурниця, адже стандарти можна скорегувати. Але ні. Щоб вимірювати токсичність за європейською методикою, СТО необхідно оснастити роликовими гальмівними стендами, вартість яких перевищує 50 тис. дол. Необхідні вони і при визначенні концентрації оксидів азоту, що утворюють при взаємодії з водяною парою кислоту, якою ми, до речі, дихаємо. На холостих обертах ці сполуки практично відсутні, оскільки температури в циліндрі занадто малі, щоб змусити нейтральний азот окислюватися. Пік викидів (60-90 разів більше, ніж на холостому ходу) припадає на режими з 70-80% навантаження від номінальної. Норми Євро на цей факт очі не закривають. Вони передбачають визначення сумарного викиду оксидів азоту і залишкових вуглеводнів на кілометр пробігу. Але хто у нас має газоаналізатори, здатні вимірювати? Адже якщо брати прилад з хемилюминесцентним методом вимірювання, приписаним правилами Євро, його вартість зашкалює за 10 тис. дол. Багато СТО спроможні придбати собі таку іграшку? Питання, мабуть, риторичне.
Геннадій Рябцев
Сусідня федерація не переживе другого терміну президентства Порошенка.